Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом відкритого акціонерного товариства "ТММ-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за касаційною скаргою відкритого акціонерного товариства "ТММ-Банк" (далі – ВАТ "ТММ-Банк") на рішення Апеляційного суду м. Києва від 27 листопада 2008 року,

У червні 2008 року ВАТ "ТММ-Банк" звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Зазначало, що 26 вересня 2005 року між ВАТ "ТММ-Банк" та ТОВ "Вел Грейн" укладено кредитний договір № 2609, відповідно до якого ТОВ "Вел Грейн" надано кредит у розмірі 300 000 грн. строком з 26 вересня 2005 р. по 10 лютого 2006 р. із щомісячної сплатою процентів за користування овердрафтом у розмірі 24 % річних.

27 січня 2006 року між ТОВ "Вел Грейн" та ОСОБА_1 укладено договір поруки, відповідно до умов якого ОСОБА_1 як поручитель, взяв на себе обов’язок нести перед ВАТ "ТММ-Банк" солідарну з ТОВ "Вел Грейн" відповідальність за невиконання цим товариством зобов’язань за кредитним договором.

Оскільки товариство не виконало своїх обов’язків, ОСОБА_1 як поручитель зобов’язаний сплатити заборгованість за кредитним договором.

Позивач просив стягнути заборгованість за кредитним договором у сумі 944 208 грн. 5 коп., з яких: 300 000 грн. – заборгованість за кредитом, 154 033 грн. 18 коп. – проценти за користування кредитом, 344 216 грн. 25 коп. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 45 000 грн. – штраф за несвоєчасне повернення кредиту.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 27 серпня 2008 року позов ВАТ "ТММ-Банк" задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ВАТ "ТММ-Банк" 504 033 грн. 18 коп. заборгованості за кредитним договором. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 27 листопада 2008 року вказане рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ВАТ "ТММ-Банк" відмовлено.

У касаційній скарзі ВАТ "ТММ-Банк" просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права й порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 339 ЦПК України, установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції.

Ухвалюючи рішення та частково задовольняючи позов ВАТ "ТММ-Банк" суд першої інстанції встановив, що 26 вересня 2005 р. між ВАТ "ТММ-Банк" та ТОВ "Вел Грейн" укладено кредитний договір № 2609, відповідно до якого ТОВ "Вел Грейн" надано кредит у розмірі 300 000 грн. строком з 26 вересня 2005 р. по 10 лютого 2006 р. із щомісячної сплатою процентів за користування овердрафтом у розмірі 24 % річних.

27 січня 2006 р. між ТОВ "Вел Грейн" та ОСОБА_1 укладено договір поруки відповідно до п. 1.1. якого ОСОБА_1 як поручитель зобов’язався відповідати перед ВАТ "ТММ-Банк" за невиконання ТОВ "Вел Грейн" зобов’язань, що випливають із кредитного договору, у повному обсязі.

Згідно з п. 1.3 кредитного договору процентна ставка за користування кредитом встановлена в розмірі 24 % річних. Оскільки ТОВ "Вел Грейн" своїх зобов’язань за кредитним договором не виконало, на підставі договору поруки від 27 січня 2006 р. з ОСОБА_1 на користь ВАТ "ТММ-Банк" стягнуто суму основного боргу у розмірі 300 000 грн. та проценти за користування кредитом у розмірі 154 033 грн. 18 коп. Крім того, з урахуванням надмірно великого розміру штрафу, належного до сплати за кредитним договором, суд першої інстанції на підставі ст. 551 ЦК України зменшив розмір штрафу до 50 000 грн. У задоволенні решти позовних вимог судом першої інстанції відмовлено.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позову ВАТ "ТММ-Банк", суд апеляційної інстанції виходив із того, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову ВАТ "ТММ-Банк", не врахував положень ст. 543 ЦК України та наявності рішення Господарського суду м. Києва від 19 листопада 2007 р., яким уже стягнуто з ТОВ "Вел Грейн" як одного із солідарних боржників на користь ВАТ "ТММ-Банк" 300 000 грн. заборгованості за кредитним договором № 2609 від 26 вересня 2005 р. та 100 065 грн. 78 коп. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наявність указаного рішення господарського суду, яке набрало законної сили і яким повністю вирішено спір, що виник із солідарного зобов’язання, виключає можливість задоволення позовних вимог до іншого солідарного боржника ОСОБА_1 про зобов’язання виконання солідарного зобов’язання.

Проте з такими висновками апеляційного суду погодитися не можна з таких підстав.

Згідно зі ст. 543 ЦК України в разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Висновки суду першої інстанції про те, що позовні вимоги ВАТ "ТММ-Банк" підлягають частковому задоволенню, є законними та обґрунтованими, оскільки з матеріалів справи вбачається, що обов’язок боржника ТОВ "Вел Грейн" перед кредитором ВАТ "ТММ-Банк" не виконано, а тому ВАТ "ТММ-Банк" має право вимагати сплати заборгованості за кредитним договором від поручителя – солідарного боржника ОСОБА_1

Єдиною підставою для припинення обов’язку решти солідарних боржників перед кредитором відповідно до ч. 4 ст. 543 ЦК України є виконання солідарного обов'язку в повному обсязі одним із боржників, а тому наявність рішення господарського суду про стягнення заборгованості не виключає можливості задоволення вимог кредитора до інших солідарних боржників.

Викладене свідчить про те, що суд апеляційної інстанції помилково скасував рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 339 ЦПК України рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції – залишенню в силі.

Керуючись ст. ст. 335, 336, 339 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "ТММ-Банк" задовольнити.

Рішення Апеляційного суду м. Києва від 27 листопада 2008 року скасувати, рішення Оболонського районного суду м. Києва від 27 серпня 2008 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.