Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Патрюка М.В.,

суддів: Жайворонок Т.Є., Мазурка В.А.,

Лященко Н.П., Перепічая В.С., -

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об’єднання" до ОСОБА_1 про відшкодування збитків за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об’єднання" на рішення Стахановського міського суду Луганської області від 2 липня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 9 вересня 2008 року,

У жовтні 2007 року товариство з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об’єднання" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1. про відшкодування збитків, посилаючись на те, що під час обстеження 29 жовтня 2005 року у квартирі відповідачки виявлено порушення нею пп. 42, 48 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (1357-99-п) , шляхом установлення перемички з фазного проводу вводу на запобіжну колодку навантаження, у результаті чого диск приладу обліку не обертався і електрична енергія споживалася без обліку, унаслідок чого товариству була завдана шкода в розмірі 4 564 грн., яку позивач просив стягнути з ОСОБА_1..

Рішенням Стахановського міського суду Луганської області від 2 липня 2008 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 9 вересня 2008 року рішення Стахановського міського суду Луганської області від 2 липня 2008 року змінено, виключено з мотивувальної частини рішення посилання суду на ст. ст. 1166, 1193 ЦК України.

В іншій частині рішення Стахановського міського суду Луганської області від 2 липня 2008 року залишено без змін.

У касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об’єднання" ставить питання про скасування судових рішень, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Судові рішення не відповідають цим вимогам.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, виходив із того, що відповідачка відшкодувала завдану позивачу шкоду. При цьому суд застосував положення ст. 1193 ЦК України, якою передбачено право суду зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від матеріального становища

Апеляційний суд, змінюючи рішення суду першої інстанції, обґрунтовано посилався на неправильне застосування судом ст. 1193 ЦК України, але дійшов висновку, що відповідачка безобліково споживала електричну енергію з дня проведення останнього контрольного огляду засобу обліку, тобто з 7 вересня 2005 року до 29 жовтня 2005 року, і завдану позивачу шкоду в розмірі 250 грн. відшкодувала.

Однак з такими висновками погодитися не можна.

Відповідно до п. 4 Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2006 року № 122 (122-2006-п) , і п. 53 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (1357-99-п) , обсяг електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, визначається за величиною розрахункового споживання електричної енергії протягом періоду порушення на підставі акта виявлених порушень, складеного відповідно до Методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої НКРЕ.

На підставі підпункту "а" пункту 3.3 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 4 травня 2006 року № 562 (z0782-06) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 липня 2006 року за № 782/12656, у разі, якщо споживач з метою зменшення показів засобів обліку встановив пристрій, що занижує покази засобу обліку, порушив умови монтажу, здійснив самовільне підключення поза приладом обліку прихованою електропроводкою, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду засобу обліку не мали можливості, то споживачу робиться перерахунок за користування електричною енергією з дати останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію (у разі, якщо технічний огляд у період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію до дати виявлення порушення не проводився), але не більше ніж за три роки.

Судом установлено, що відповідачка порушила правила користування електричною енергією, що підтверджувалося відповідним актом, згідно з яким вона встановила перемичку з фазного проводу вводу на запобіжну колодку навантаження, у результаті чого диск приладу обліку не обертався.

Суди на зазначене уваги не звернули та не з’ясували, чи мали можливість представники постачальника електричної енергії виявити це порушення під час проведення контрольного огляду засобу обліку, чи його можна виявити лише в процесі технічної перевірки цього приладу, чи проводилася енергопостачальником така технічна перевірка й коли. Оскільки це має значення для вирішення спору, тому ухвалення судом рішення було передчасним.

Таким чином, судом допущено порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та відповідно до ч. 2 ст. 338 ЦПК України є підставою для скасування ухваленого судового рішення з передачею справи на новий розгляд. Оскільки зазначені порушення, допущені судом першої інстанції, не були усунені апеляційним судом, то справу необхідно передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об’єднання" на рішення Стахановського міського суду Луганської області від 2 липня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 9 вересня 2008 року задовольнити.

Рішення Стахановського міського суду Луганської області від 2 липня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 9 вересня 2008 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.