Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного

Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, Малого будівельно-комерційного спільного підприємства "Контракт" до Державної виконавчої служби Корольовського району м. Житомира, Державного підприємства "Укрспец’юст", ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа Кооператив "Аква", про визнання оцінки нерухомого майна, прилюдних торгів, свідоцтва про право власності та договору купівлі-продажу недійсними, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 19 травня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 29 жовтня 2008 року,

У липні 2006 року ОСОБА_1 і Мале будівельно-комерційне спільне підприємство (далі – МБК СП) "Контракт" звернулися до суду з названим позовом.

Позивачі зазначали, що на виконанні відділу державної виконавчої служби (далі – ВДВС) Корольовського районного управління юстиції (далі – РУЮ) у м. Житомирі знаходився наказ господарського суду Житомирської області від 24 березня 2003 року про стягнення з Кооперативу "Аква" на користь МБК СП "Контракт" 33404 грн. 55 коп. боргу, 635 грн. судового збору та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Під час проведення виконавчих дій державним виконавцем було описано та арештовано майно боржника, в тому числі 66/100 часток АДРЕСА_1

Постановою державного виконавця від 9 травня 2003 року призначено експертизу для визначення ринкової вартості описаного майна, а 15 серпня 2003 року Житомирською філією Державного підприємства (далі – ДП) "Укрспец’юст" були проведені прилюдні торги з реалізації вказаної нерухомості. Переможцем торгів визнаний ОСОБА_2, який придбав вказаний об’єкт за 57850 грн.

В подальшому ОСОБА_2 продав спірну нерухомість за договором купівлі-продажу від 17 грудня 2003 року ОСОБА_3

Оскільки, на думку позивачів, оцінка майна та прилюдні торги були проведені з порушенням вимог закону, ОСОБА_1 і МБК СП "Контракт", уточнивши позовні вимоги, просили суд визнати їх недійсними, а також визнати недійсними свідоцтво про право власності ОСОБА_2 на 66/100 часток будинку по АДРЕСА_1 від 20 серпня 2003 року та договір купівлі-продажу цієї частки будинку, укладений 17 грудня 2003 року між ОСОБА_2 і ОСОБА_3

рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 19 травня 2008 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 29 жовтня 2008 року, позов задоволено: оцінку нерухомого майна кооперативу "Аква" по вул. Б.Тена 48-а у м. Житомирі, прилюдні торги від 15 серпня 2003 року по реалізації цього нерухомого майна, свідоцтво про право власності на нього від 20 серпня 2003 року, видане на ім’я ОСОБА_2, та договір купівлі-продажу спірного майна, укладений 17 грудня 2003 року між ОСОБА_2 і ОСОБА_3, визнані недійсними.

В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_3 посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, в зв’язку з чим ставить питання про скасування судових рішень та передачу справи на новий розгляд до місцевого суду.

Колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов, місцевий суд, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що оцінка майна та прилюдні торги з його реалізації проведені з порушенням вимог закону та Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5 (z0745-99) .

Проте повністю погодитися з таким висновком судів не можна.

За правилами ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадженні є стягувач та боржник, які мають право оскаржувати дії (бездіяльність) державного виконавця з питань виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими вказаним законом.

Відповідно до положень розділу VII ЦПК України (1618-15) , а також ст. 121-2 ГПК України учасники виконавчих дій або особи, які залучалися до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення порушені їхні права чи свободи.

У разі обґрунтованості скарги суд своєю ухвалою зобов’язує державного виконавця, іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Залишивши поза увагою ці положення закону, суди не врахували, що ОСОБА_1 не належав до учасників виконавчого провадження чи до категорії осіб, які залучалися до проведення виконавчих дій, та, не встановивши факту порушення його права чи свободи, помилково дійшли висновку про обґрунтованість його позовних вимог.

Крім того, у ЦПК України (1618-15) та в Законі України "Про виконавче провадження" (606-14) відсутні правові норми, які б давали право учасникам виконавчого провадження, яким є МБК СП "Контракт", звертатися з позовом про визнання прилюдних торгів недійсними, а містяться лише норми щодо визнання прилюдних торгів такими, що не відбулися.

Норма ч. 2 ст. 388 ЦК України гарантує особам, які купили майно в порядку, встановленому для виконання судових рішень, захист їхніх прав від можливої віндикації, а позивачі в даному випадку не є сторонами в цих правовідносинах.

Однак МБК СП "Контракт" теж заявило позовні вимоги про визнання публічних торгів недійсними, хоча такий спосіб захисту прав стягувача у виконавчому провадженні не передбачений діючим законодавством, яке врегульовує спірні правовідносини. Своїми правами під час виконання виконавчого документа у відкритому виконавчому провадженні МБК СП "Контракт" не скористалося; рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби в установленому законом порядку не оскаржувало. Самі ж прилюдні торги були проведені для виконання судового рішення й реалізації вимог стягувача.

Оскільки суди неправильно витлумачили норми матеріального права й застосували закон, який не поширюється на спірні правовідносини, то постановлені судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні вимог ОСОБА_1 і МБК СП "Контракт" з вищенаведених підстав.

Керуючись ст.ст. 336, 341 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 19 травня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 29 жовтня 2008 року скасувати.

В позові ОСОБА_1, Малого будівельно-комерційного спільного підприємства "Контракт" до Державної виконавчої служби Корольовського району м. Житомира, Державного підприємства "Укрспец’юст", ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа Кооператив "Аква", про визнання оцінки нерухомого майна, прилюдних торгів, свідоцтва про право власності та договору купівлі-продажу недійсними відмовити.

рішення оскарженню не підлягає.