611/26/17 Про визнання неправомірною відмови Управління соціального захисту населення районної державної адміністрації у наданні особі гарантованих державою компенсацій та пільг, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, та зобов'язання вчинити певні дії - 13.07.2017 Прийняття

провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою Управління соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2017 року у справі № 611/26/17 за позовом ОСОБА_5 до Управління соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

У січні 2017 року ОСОБА_5 звернувся в суд з позовом до Управління соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області, в якому просив: визнати неправомірною відмову відповідача йому, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, який має право на забезпечення автомобілем, але не одержав його і користується автомобілем, придбаним за власні кошти, у наданні гарантованих державою компенсацій та пільг: компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування його легкового автомобіля, який є у його користуванні, марки Volkswagen Polo, реєстраційний номер НОМЕР_1; зобов'язати Управління соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області здійснити необхідні дії відповідно до вимог ст.ст. 19, 46 Конституції України, п. 13 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Порядку виплати грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 p. № 228 (228-2007-п) , а саме: призначити та виплачувати йому компенсацію на бензин, ремонт і технічне обслуговування легкового автомобіля, який є у нього в користуванні марки Volkswagen Polo, реєстраційний номер НОМЕР_1, придбаного за власні кошти.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач як інвалід II групи відповідно до п.13 ст. 20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ч. 4 ст. 28 Закону України "Про реабілітацію інвалідів в Україні", Порядку виплати грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 року № 228 (228-2007-п) , п. 3 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року № 999 (999-2006-п) має право на забезпечення автомобілем, але він не одержав його і користується автомобілем, придбаним за власні кошти, а тому має право на компенсацію на бензин, ремонт і технічне обслуговування легкового автомобіля, який є в його користуванні, а відповідач неправомірно відмовив йому у наданні зазначених вище компенсацій та пільг.

Постановою Барвінківського районного суду Харківської області від 08.02.2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2017 року, скасовано рішення суду першої інстанції прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено. Визнано неправомірною відмову Управління соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області в призначенні ОСОБА_5 грошової компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобіля, відповідно до вимог Порядку виплати грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 року № 228 (228-2007-п) .

На постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2017 року надійшла касаційна скарга Управління соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_5 віднесений до І категорії осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, про що свідчить копія посвідчення серії НОМЕР_2 від 03.03.1993 року, та є інвалідом ІІ групи і має пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, що підтверджено копією посвідчення серії НОМЕР_3.

Позивач 23.12.2016 року звернувся до відповідача з заявою про призначення та виплату компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування легкового автомобіля, марки Volkswagen Polo, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2013 року випуску, придбаного за власні кошти.

Листом Управлінням соціального захисту населення Барвінківської районної Державної адміністрації Харківської області від 10.01.2017 року № 01-30/08/60 позивачу відмовлено у призначенні та виплаті компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування його легкового автомобіля з посиланням на п.1 Порядку виплати грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 року № 228 (228-2007-п) та п.5 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 року № 999 (999-2006-п) .

Не погоджуючись із таким рішенням відповідача позивач і звернувся в суд з даним позовом.

Розглядаючи справу та відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції вмотивував свої висновки тим, що ОСОБА_5 із заявою до Управління соціального захисту населення Барвінківської районної адміністрації Харківської області про взяття його на облік для забезпечення автомобілем не звертався, що убачається з відповідної довідки відповідача за № 01-30/08/161 від 26.01.2017 року. Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи не встановлено факту порушення відповідачем прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Оскільки автомобіль перебуває у позивача у власності, дії Управління соціального захисту населення Барвінківської районної адміністрації Харківської області в частині відмови ОСОБА_5 у виплаті компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування зазначеного автомобіля правомірні, вчинені в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством.

Натомість суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги дійшов висновку, що позивач належить до осіб, які мають право на забезпечення автомобілем, але не одержали його, та користуються автомобілем, придбаним за власні кошти, а тому має право на отримання грошової компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 року № 228 (228-2007-п) .

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції, враховуючи наступне.

Згідно положень ст. 28 Закону України від 06.10.2005 року № 2961-IV "Про реабілітацію інвалідів в Україні" однією із складових системи реабілітації інвалідів є виплата грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування.

Грошова компенсація на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів виплачується інвалідам, законним представникам дітей-інвалідів, які забезпечені автомобілями безоплатно чи на пільгових умовах або які мають право на забезпечення спеціальним автотранспортом безоплатно чи на пільгових умовах, але не одержали його і користуються автомобілями, придбаними за власні кошти.

Також відповідно до п. 13 ст. 20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до категорії 1 (пункт 1 статті 14), надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги як, зокрема, позачергове безоплатне забезпечення автомобілем інвалідів I групи незалежно від наявності медичних показань та інвалідів II групи за наявності медичних показань для забезпечення автомобілем, відсутності у них протипоказань до керування автомобілем; позачергове пільгове забезпечення автомобілем інвалідів II групи за наявності медичних показань та протипоказань до керування з правом передачі керування автомобілем члену сім'ї. Інваліди II групи за відсутності відповідних медичних показань мають право на безоплатне або на пільгових умовах забезпечення автомобілем, а також інваліди III групи за наявності медичних показань - на забезпечення автомобілем та відсутності протипоказань до керування ним - на пільгових умовах у порядку загальної черги.

Грошові компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування спеціального автотранспорту та на транспортне обслуговування призначають і виплачують місцева державна адміністрація. Порядок виплати і розміри грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування визначені Кабінетом Міністрів України у Постанові від 14.02.2007 року № 228 (228-2007-п) .

За правилами п. 8 Порядку виплати і розміри грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів призначаються: 1) інвалідам та дітям-інвалідам, які в установленому порядку забезпечені автомобілем; 2) інвалідам та дітям-інвалідам, які мають право на забезпечення автомобілем, але не одержали його і користуються автомобілем, придбаним за власні кошти інвалідів, законних представників недієздатних інвалідів, дітей-інвалідів; 3) інвалідам та дітям-інвалідам, які були забезпечені в установленому порядку мотоколясками.

Як встановлено судами попередніх інстанцій відповідно до довідки серія МСЕ № 270984 від 28 жовтня 2004 року позивачу було встановлена ІІ група інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного із виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Також згідно експертного висновку № 86 від 08.01.1992 року у позивача виявлені захворювання по в'язані з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників при виконанні робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_4, виданого 23.05.2013 року ВРЕР ДАІ м. Ізюм ГУМВС України в Харківській області, у позивача в користуванні є легковий автомобіль марки Volkswagen Polo, реєстраційний номер НОМЕР_1, якій він придбав за власні кошти. Також позивач має посвідчення водія серія НОМЕР_5 від 27.05.1997 року (а.с. 15).

Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що позивач має право на компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів як інвалід, який має право на забезпечення автомобілем, але не одержав його і користується автомобілем, придбаним за власні кошти.

За приписами п. 11 Порядку виплати і розміри грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобіля, одержаного безоплатно чи на пільгових умовах на десятирічний строк його експлуатації, призначаються на підставі заяви та усіх необхідних документів, що додаються до неї.

Підставою для виплати компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів інвалідам I та II групи із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких установлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також громадян, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї (категорія 1), інвалідам війни I групи по зору або без обох рук, інвалідам із куксами обох ніг і рук є заява та інші документи, передбачені пунктом 9 цього Порядку.

Згідно п. 9 Порядку виплати і розміри грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування для одержання компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів подаються: 1) заява; 2) технічний паспорт про реєстрацію автомобіля на ім'я інваліда, законного представника дитини-інваліда; 3) копія посвідчення водія, завірена в установленому законодавством порядку; 4) висновок медико-соціальної експертної комісії про наявність медичних показань для забезпечення автомобілем (для осіб, зазначених у підпункті 2 пункту 14 цього Порядку), крім інвалідів I та II групи із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких установлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також громадян, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї (категорія 1), інвалідів війни I групи по зору або без обох рук, інвалідів із куксами обох ніг і рук - копія висновку МСЕК про встановлення відповідної групи інвалідності; 5) копія посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілого від Чорнобильської катастрофи - для осіб, щодо яких установлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також для громадян, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї (категорія 1).

Таким чином, для отримання компенсації позивач мав надати заяву, технічний паспорт про реєстрацію автомобіля, копію посвідчення водія та копію посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілого від Чорнобильської катастрофи.

З огляду на те, що позивачем надано заяву та необхідні документи відповідачу, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що Управління соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області при прийнятті рішення про відмову позивачу у призначенні та виплаті компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування його легкового автомобіля, діяло необґрунтовано та всупереч вимогам чинного законодавства. зокрема ст. 28 Закону України від 06.10.2005 року № 2961-IV "Про реабілітацію інвалідів в Україні" та Порядку виплати і розміри грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування, затвердженого Постановою Кабінетом Міністрів України від 14.02.2007 року № 228 (228-2007-п) .

Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необґрунтованість позовних вимог з підстав того, що ОСОБА_5 із заявою до Управління соціального захисту населення Барвінківської районної адміністрації Харківської області про взяття його на облік для забезпечення автомобілем не звертався, оскільки Порядок виплати і розміри грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування, затверджений Постановою Кабінетом Міністрів України від 14.02.2007 року № 228 (228-2007-п) не встановлює вимог щодо попередньої постановки на облік для забезпечення автомобілем для реалізації права на грошову компенсацію на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів.

Окрім цього, згідно п. 5 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 року № 999 (999-2006-п) На облік беруться і забезпечуються автомобілями інваліди, які не мають в особистому користуванні автомобільного транспортного засобу, зазначеного в абзаці четвертому статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" (крім причепів, напівпричепів), у тому числі придбаного за власні кошти або отриманого через структурний підрозділ соціального захисту населення або управління виконавчої дирекції, що перебував в експлуатації менш як 10 років. Таким чином, оскільки у позивача у власності перебуває автомобіль, позивач позбавлений права на постановку на облік для одержання автомобіля безоплатно.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовано до них норми матеріального права.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.