У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
суддів: Григор’євої Л.І.,
Балюка М.І., Барсукової В.М., -
розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою приватного підприємця (далі – ПП) ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Рівненської області від 5 червня 2009 року,
встановила:
У вересні 2008 року позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що вона працювала у відповідача на посаді бармена за трудовим договором від 14 березня 2008 року. 1 травня 2008 року вона була звільнена за п. 1 ст. 36 КЗпП України за угодою сторін, однак розрахунок із заробітної плати в день звільнення відповідачем не проведений та заборгованість складає 570 грн. Вказувала, що такими діями відповідача їй завдана моральна шкода. Просила суд стягнути з ПП ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати в сумі 570 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 1 575 грн. та моральну шкоду в сумі 1 тис. грн.
Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 18 березня 2009 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Рівненської області від 5 червня 2009 року рішення районного суду скасовано, позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто ПП ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість із заробітної плати в сумі 490 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 1 575 грн. та 300 грн. у відшкодування моральної шкоди.
У поданій до Верховного Суду України касаційній скарзі ПП ОСОБА_1 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Оскільки доводи касаційної скарги та матеріали справи не дають підстав для висновку про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального або процесуального права, а отже, відсутні передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України підстави для скасування вказаного судового рішення, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.
Керуючись ст. ст. 331, 332, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
ухвалила:
Касаційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_1 відхилити.
Рішення апеляційного суду Рівненської області від 5 червня 2009 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Л.І. Григор’єва М.І. Балюк В.М. Барсукова