Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа – Ізмаїльська міська рада, про визначення порядку користування земельною ділянкою,

У серпні 2006 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися із зазначеним позовом, посилаючись на те, що ОСОБА_1 є власником 10/33 частин будинку АДРЕСА_1, ОСОБА_2 – власником 11/33 частин зазначеного будинку, а разом їм належить на праві власності 21/33 частини будинку. Відповідачі є власниками 12/33 частин спірного будинку. В їх спільному з відповідачами користуванні знаходиться земельна ділянка площею 1100 кв.м., на якій розташований будинок. Просили встановити порядок користування земельною ділянкою площею 1100 кв.м. шляхом виділу їм та відповідачам часток, пропорційних частинам сторін у будинку і виділити їм за висновком будівельно-технічної експертизи від 20 липня 2006 року земельну ділянку площею 700 кв.м., з яких 14 кв.м. у загальне користування, та відповідачам виділити земельну ділянку площею 400 кв.м., з яких 14 кв.м. у загальне користування.

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 27 листопада 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 18 березня 2009 року, позов задоволено. Встановлено наступний порядок користування сторонами по справі земельною ділянкою, розташованою АДРЕСА_1: виділено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у користування земельну ділянку площею 700 кв. м., з яких 14 кв. м. у загальне користування, як зазначено у висновку будівельно – технічної експертизи від 20 липня 2006 року. Виділено у користування ОСОБА_3 та ОСОБА_4 земельну ділянку площею 400 кв. м., з яких 14 кв. м. у загальне користування, як зазначено у висновку будівельно – технічної експертизи від 20 липня 2006 року.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 просять скасувати ухвалені судові рішення, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно вимог частини 2 статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

За правилами статті 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи скарги висновків суду не спростовують. Підстав для їх скасування не встановлено.

Керуючись статтями 332, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 27 листопада 2008 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 18 березня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.