Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

суддів: Григор’євої Л.І.,

Барсукової В.М., Косенка В.Й.,-

розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3, про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 28 січня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 16 квітня 2009 року,

У жовтні 2007 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що 29 червня 2007 року о 10 годині 30 хвилин на перехресті доріг вулиці Хімічної та проспекту Чорновола в місті Львові з вини ОСОБА_2, який керував автомобілем марки ВАЗ 21099, номерний знак НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_3, сталася дорожньо-транспортна пригода, унаслідок чого був пошкоджений його автомобіль марки ЗАЗ 110307 номерний знак НОМЕР_2, 2003 року випуску. Просив стягнути з відповідача майнову шкоду в сумі 6 744 грн. 20 коп. та судові витрати в сумі 67 грн. 50 коп.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львові від 28 січня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 16 квітня 2009 року, позов задоволено.

У поданій до Верховного Суду України касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки доводи касаційної скарги та матеріали справи не дають підстав для висновку про порушення судами норм матеріального або процесуального права, а отже, відсутні передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України підстави для скасування вказаних судових рішень, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 331, 332, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 28 січня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 16 квітня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.