19 жовтня 2009 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа – ОСОБА_3, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,

У грудні 2008 року ОСОБА_1 звернулася із зазначеним позовом, посилаючись на те, що з листопада 1971 року вона мешкає у квартири АДРЕСА_1. Її чоловік був основним квартиронаймачем. Після розірвання шлюбу, чоловік позивачкивиписався із спірної квартири. Особовий рахунок був переоформлений на ОСОБА_1 28 лютого 1990 року. Крім позивачки у зазначеній квартирі також зареєстровані ОСОБА_2 та мати позивачки ОСОБА_3 У 1993 році відповідачка зібрала свої речі та виїхала із спірної квартири і з цього часу вона не з'являється у ній, факт її не проживання у спірній квартирі підтверджується актом від 21 листопада 2008 року. Вже майже 15 років відповідачка в спірній квартирі не проживає. Просила визнати відповідачку такою, що втратила право користування жилим приміщенням – квартирою АДРЕСА_1.

Рішенням Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 11 лютого 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Луганської області від 13 квітня 2009 року, позов задоволено. Визнано ОСОБА_2 такою, що втратила право користування жилим приміщенням – квартирою АДРЕСА_1.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалені судові рішення та ухвалити рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно вимог частини 2 статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

За правилами статті 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи скарги висновків суду не спростовують. Підстав для їх скасування не встановлено.

Керуючись статтями 332, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 11 лютого 2009 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 13 квітня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.