Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі – ВВД ФССНВ) в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області про встановлення факту проживання однією родиною, перебування на утриманні і стягнення недорахованих щомісячних страхових виплат, за касаційною скаргою ВВД ФССНВ в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області на рішення Краснодонського міськрайонного суду від 10 квітня 2007 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області від 10 липня 2007 року,

У листопаді 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, в якому після уточнення своїх вимог просив встановити факт проживання однією родиною з батьком – ОСОБА_1 – із 2000 року до ІНФОРМАЦІЯ_1, факт перебування на його утриманні та стягнути на його користь одноразові допомоги, передбачені Законом України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (1105-14) , а також зобов’язати позивача призначити йому щомісячні страхові виплати в зв’язку з втратою годувальника, посилаючись на те, що проживав однією сім’єю з померлим батьком і перебував на його утриманні, оскільки його пенсію по інвалідності була значно меншою, ніж доходи батька, і допомога ОСОБА_1 була для позивача постійним і головним джерелом існування.

Рішенням Краснодонського міськрайонного суду від 10 квітня 2007 року, залишеним без зміни ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області від 10 липня 2007 року, позов задоволено частково. Постановлено: встановити факт проживання ОСОБА_1 однією родиною з ОСОБА_1 з 2000 року до дня смерті ОСОБА_1 – ІНФОРМАЦІЯ_1; встановити факт перебування ОСОБА_1 на утриманні померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1; стягнути з ВВД ФССНВ в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області на користь ОСОБА_1 одноразову допомогу у зв’язку зі смертю члена родини, померлого внаслідок професійного захворювання, в розмірі 46 040 гривень 40 копійок та одноразову допомогу в зв’язку зі смертю годувальника в розмірі 9 208 гривень 08 копійок, а всього – 55 248 гривень 48 копійок. Зобов’язано відповідача призначити позивачу щомісячні страхові виплати у зв’язку зі смертю годувальника з 1 січня 2005 року в розмірі 255 гривень 78 копійок.

ВВД ФССНВ в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області звернулося до Верховного Суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постановлені судові рішення й відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Зокрема, скаржник указує, що на момент смерті батька позивач не був членом його сім’ї та не перебував на його утриманні, оскільки був зареєстрований і проживав зі своєю сім’єю за іншою адресою та отримував пенсію.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Задовольняючи частково вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що позивач проживав однією сім’єю зі своїм батьком ОСОБА_1 із 2000 року до дня смерті останнього – ІНФОРМАЦІЯ_1, перебував на утриманні померлого, смерть якого відповідно до висновку МСЕК № 16-222 від 1 липня 2004 року знаходиться в причинно-наслідковому зв’язку з його професійним захворюванням, а тому відповідно до ст. 21 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" ОСОБА_1 має право на отримання від ВВД ФССНВ в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області страхових виплат у зв’язку зі смертю батька.

Проте з таким висновком судів погодитися не можна, оскільки він суперечить нормам матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 СК України сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.

Статтею 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" визначений перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків у разі настання страхового випадку.

Відповідно до ст. 33 цього Закону в разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом "д" пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті .

У разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання розмір одноразової допомоги його сім’ї повинен бути не меншим за п’ятирічну заробітну плату потерпілого і, крім того, не меншим за однорічний заробіток потерпілого на кожну особу, яка перебувала на його утриманні, а також на його дитину, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого ( п. 7 ст. 34 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності").

Згідно із ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 57- 60 ЦПК України.

Заперечуючи проти позову, відповідач указував, що позивач на момент смерті батька ОСОБА_1 не був членом його сім’ї, не перебував на його утриманні, оскільки був зареєстрований і проживав зі своєю сім’єю за іншою адресою та отримував пенсію; надані ним довідки про проживання з батьком суперечать одна одній; призначена йому група інвалідності дозволяє працювати, однак ОСОБА_1 не скористався своїм правом на звернення до центру зайнятості з метою працевлаштування або отримання допомоги по безробіттю (а.с. 104)

З матеріалів справи вбачається, що на момент звернення до суду позивач отримував пенсію в зв’язку з інвалідністю 3-ї групи внаслідок загального захворювання (а.с. 51, 52, 61, 62).

Вирішуючи спір, суд першої інстанції зазначених вимог закону та заперечень відповідача не врахував.

Суд апеляційної інстанції на вказане не звернув уваги, у порушення вимог ст.ст. 303, 315 ЦПК України не перевірив доводи апеляційної скарги, в ухвалі не зазначив конкретні обставини й факти, що спростовують такі доводи, і залишив рішення місцевого суду без змін.

За таких обставин постановлені судові рішення підлягають скасуванню з підстав, передбачених ст. 338 ЦПК України, з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно з’ясувати: характер спірних правовідносин, права та обов’язки сторін у справі, та ухвалити у справі законне й обґрунтоване судове рішення

Керуючись статтями 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області задовольнити частково.

Рішення Краснодонського міськрайонного суду від 10 квітня 2007 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області від 10 липня 2007 року скасувати, а справу передати на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.