Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Патрюка М.В.,

суддів: Пшонки М.П., Жайворонок Т.Є.,

Мазурка В.А., Перепічая В.С., -

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Миколаївської області від 19 лютого 2009 року,

У січні 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 27 жовтня 2006 року уклала з відповідачем договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 за 18 тис. доларів США. На виконання цього договору вона передала ОСОБА_2 аванс у розмірі 6 тис. доларів США, про що складено розписку, проте в листопаді 2007 року відповідач запропонував забрати аванс у зв’язку з тим, що квартира подорожчала й з’явився новий покупець. Вважаючи, що вони домовилися щодо всіх істотних умов договору, відбулося часткове виконання договору, але ОСОБА_2 відмовляється від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, просила визнати цей договір дійсним, визнати за нею право власності на спірну квартиру та відшкодувати завдану моральну шкоду.

Рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 21 жовтня 2008 року позов задоволено частково. Визнано договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 дійсним, визнано за позивачкою право власності на цю квартиру, у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 19 лютого 2009 року рішення районного суду скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення апеляційного суду та залишення в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Статтею 337 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом установлено, що за договором купівлі-продажу Березанське районне споживче товариство продало, а ОСОБА_2 купив 12квартирний триповерховий житловий будинок АДРЕСА_1 (а. с. 49). Договір зареєстровано в Державному реєстрі правочинів.

З розписки ОСОБА_2 від 27 жовтня 2006 року вбачається, що він мав намір продати позивачці трикімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за 18 тис. доларів США; ним отримано аванс у сумі 6 тис. доларів США, решта грошей буде сплачена ОСОБА_1 після отримання нею свідоцтва про право власності на квартиру (а. с. 4).

Скасовуючи рішення суду першої інстанції й ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1, апеляційний суд дав належну оцінку зібраним доказам у справі і дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність заявлених нею позовних вимог, оскільки сторони у справі не домовилися щодо усіх істотних умов договору купівлі-продажу спірної квартири, а саме предмету договору, його ціни та строку виконання договору, у розписці не вказано строк укладення сторонами основного договору, не зазначено номер квартири.

Апеляційна інстанція свої висновки мотивувала в рішенні відповідно до норм процесуального закону.

Наведені в касаційній скарзі доводи про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права не підтверджуються матеріалами справи.

За таких обставин колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що рішення апеляційного суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а викладені в скарзі доводи є необґрунтованими й правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 337, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення апеляційного суду Миколаївської області від 19 лютого 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.