Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Патрюка М.В.,

суддів: Пшонки М.П., Жайворонок Т.Є.,

Мазурка В.А., Перепічая В.С., -

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, третя особа – ОСОБА_3, до ОСОБА_2 про відібрання малолітньої дитини за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Хмельницької області від 1 квітня 2009 року,

У липні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що до листопада 2004 року перебував у шлюбі з ОСОБА_4., від шлюбу має сина ОСОБА_5, 2000 року народження, який після розлучення батьків проживав із матір’ю. У вересні 2006 року ОСОБА_4. померла. За рішенням виконавчого комітету Великочернятинської сільської ради опікуном ОСОБА_5 призначена його баба – ОСОБА_2 У зв’язку з тим, що у позивача з’явилася нова родина, є житло, стабільний заробіток, а відповідачка чинить перешкоди у спілкуванні із сином, просив відібрати у ОСОБА_2. малолітнього ОСОБА_5 і передати йому, припинити опіку відповідачки над малолітнім ОСОБА_5.

Рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 2 лютого 2009 року у задоволенні позову ОСОБА_1. відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Хмельницької області від 1 квітня 2009 року рішення районного суду скасовано, позов ОСОБА_1. задоволено. Відібрано у ОСОБА_2. малолітню дитину – ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, передано його ОСОБА_1. і припинено опіку ОСОБА_2. над малолітнім ОСОБА_5.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення апеляційного суду та залишення в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов ОСОБА_1. про відібрання малолітньої дитини від баби та визначаючи його місце проживання з батьком, апеляційний суд виходив із передбаченого ст. 163 СК України переважного перед іншими особами права батька на проживання дитини з ним і відібрання малолітньої дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду.

Проте з таким висновком суду повністю погодитися не можна.

Судом встановлено, що позивач після розлучення залишив свого малолітнього сина – ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у колишньої дружини—ОСОБА_4., а після її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 – в сім’ї відповідачки, де ОСОБА_5 постійно проживає і перебуває на її повному утриманні.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Великочернятинської сільської ради №6 від 21 вересня 2006 року ОСОБА_2 призначена опікуном над ОСОБА_5 (а. с. 12).

З висновку органу опіки та піклування Великочернятинської сільської ради про доцільність подальшого виховання і проживання ОСОБА_5 в сім’ї опікуна ОСОБА_2. вбачається, що дитина надалі може проживати у сім’ї своєї бабусі (а. с. 16).

Крім того, у судовому засіданні ОСОБА_5. пояснив, що бажає залишитися проживати у своєї баби ОСОБА_2., ходити до своєї школи і спілкуватися зі своїми шкільними друзями.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що враховуючи восьмирічний вік дитини, особисту прихильність її до відповідачки і те, що зміна місця проживання дитини, її оточення може бути серйозною душевною травмою для неї, у задоволенні позову ОСОБА_1. про відібрання дитини слід відмовити.

Безпідставно скасовуючи законне й обґрунтоване рішення суду першої інстанції, апеляційний суд припустився помилки в застосуванні матеріального та процесуального права.

Ураховуючи наведене, рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із залишенням рішення суду першої інстанції в силі з підстав, передбачених ст. 339 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 339, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення апеляційного суду Хмельницької області від 1 квітня 2009 скасувати, а рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 2 лютого 2009 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.