Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши справу за позовом Севастопольського правозахисної організації споживачів "Об’єднання громадян "Захист" (далі – ОГ "Захист"), яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_1, до приватного торгово – промислового підприємства "Сінгл" (далі – ПТПП "Сінгл"), виробничо – комерційного підприємства "Векта" (далі – ВКП "Векта") про розірвання договору купівлі – продажу автомобіля, стягнення збитків, неустойки та моральної шкоди,

У лютому 2007 року ОГ "Захист", яке діє від імені та в інтересах ОСОБА_1, звернулося із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 8 квітня 2005 року ОСОБА_1 уклав з ПТПП "Сінгл" договір купівлі – продажу автомобіля марки "Renault Laguna 1,6 AU", а також сплатив кошти за придбання цього автомобіля в сумі 116 668 грн. Автомобіль, починаючи з дня продажу, перебуває на гарантійному терміні строком 12 місяців. 14 червня 2005 року, 15 лютого 2006 року, 11 червня 2006 року, 15 вересня 2006 року та 7 жовтня 2006 року ОСОБА_1 звертався до ПТПП "Сінгл", а також до сервісної служби ПКП "Векта" з приводу несправності двигуна і усунення цих несправностей. Однак, причину несправності двигуна не було встановлено. 23 грудня 2006 року автомобіль доставлено на СТО ПКП "Векта" у неробочому стані. Починаючи з 3 січня 2007 року автомобіль знаходиться на СТО ПКП "Векта". На думку ОСОБА_1 він має право розірвати договір купівлі – продажу автомобіля та отримати заподіяну йому матеріальну і моральну шкоду, що передбачено Законом України "Про захист прав споживачів" (1023-12) . Ураховуючи викладене, ОГ "Захист", яке діє від імені та в інтересах ОСОБА_1, просило задовольнити їх позовні вимоги та стягнути з ПТПП "Сінгл" на користь ОСОБА_1 116 668 грн. у рахунок повернення сплаченої вартості автомобіля, 359 953 грн. у рахунок оплати неустойки, 10 000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди, а також стягнути з ПКП "Векта" на користь ОСОБА_1 800 грн. у рахунок відшкодування збитків, понесених при ремонті автомобіля.

Рішенням Гагаринського районного суду м. Севастополя від 17 вересня 2008 року позов задоволено частково. Розірвано договір купівлі – продажу від 8 квітня 2005 року. Стягнуто з ПТПП "Сінгл" на користь ОСОБА_1 116 668 грн. у рахунок повернення сплаченої вартості автомобіля, 800 грн. у рахунок відшкодування збитків, понесених при ремонті автомобіля, 269 380 грн. у рахунок оплати пені за прострочення зобов’язання, 10 000 грн. моральної шкоди, 30 грн. у рахунок оплати витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи. Стягнуто ПТПП "Сінгл" на користь держави 1 700 грн. у рахунок оплати державного мита. В решті позову відмовлено.

Додатковим рішенням Гагарінського районного суду м. Севастополя від 18 листопада 2008 року резолютивну частину рішення від 17 вересня 2008 року доповнено: "у позові до ПКП "Векта" відмовити".

Рішенням Апеляційного суду м. Севастополя від 26 березня 2009 року рішення Гагаринського районного суду м. Севастополя від 17 вересня 2008 року в частині задоволення позову про відшкодування моральної шкоди скасовано. У задоволенні позову ОГ "Захист", яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 до ПТПП "Сінгл", ВКП "Векта" про стягнення моральної шкоди відмовлено. В решті рішення Гагаринського районного суду м. Севастополя від 17 вересня 2008 року залишено без зміни.

У касаційній скарзі ПТПП "Сінгл" просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, а провадження у справі закрити, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.

14 серпня 2009 року до Верховного Суду України від сторін надійшла заява про затвердження мирової угоди між ними, відповідно до якої сторони дійшли згоди про те, що:

- ПТПП "Сінгл" передає ОСОБА_1 з метою мирного вирішення спору 23 000 доларів США;

- ОСОБА_1 надає ПТПП "Сінгл" нотаріальну довіреність на автомобіль марки "Renault Laguna 1,6 AU", 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, строком на три роки з правом передоручення та розпорядження автомобілем.

Відповідно до статті 334 ЦПК України в суді касаційної інстанції сторони мають право укласти між собою мирову угоду з додержанням правил статті 175, 205, 206 ЦПК України.

Заява сторін про затвердження мирової угоди не може бути затверджена колегією суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України, виходячи з того, що відповідно з її умовами кардинально змінюється характер правовідносин між сторонами: з вимог про розірвання договору купівлі – продажу, за умовами якого ПТПП "Сінгл" продав, а ОСОБА_1 придбав спірний автомобіль, та стягнення збитків, які випливають із цього договору, і моральної шкоди у відносини, які притаманні договору купівлі – продажу зазначеного автомобіля, за умовами якого ОСОБА_1 продає, а ПТПП "Сінгл" придбаває цей автомобіль.

У такому випадку мирова угода не може бути затверджена судом, оскільки вона не відповідає вимогам закону.

Касаційна скарга ПТПП "Сінгл" задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно вимог частини 2 статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

За правилами статті 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи скарги висновків суду не спростовують. Підстав для їх скасування не встановлено.

Керуючись статтями 175, 332, 334, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

У задоволенні заяви ПТПП "Сінгл" та ОСОБА_1 про затвердження мирової угоди відмовити.

Касаційну скаргу приватного торгово – промислового підприємства "Сінгл" відхилити.

Рішення Гагаринського районного суду м. Севастополя від 17 вересня 2008 року, додаткове рішення Гагарінського районного суду м. Севастополя від 18 листопада 2008 року та рішення Апеляційного суду м. Севастополя від 26 березня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.