Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Одеської області, Державного казначейства України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконним притягненням до кримінальної відповідальності,

У серпні 2008 року ОСОБА_1 звернулася із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 29 березня 2006 року постановою старшого слідчого прокуратури Одеської області Запереченка В.С. щодо неї, як заступника начальника відділу реєстрації нормативно-правових актів та об'єднань громадян, правової роботи та правової освіти Одеського обласного управління юстиції, незаконно порушено кримінальну справу по обвинуваченню в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України, вона була незаконно затримана на три доби та перебувала на підписці про невиїзд. Під час тримання під вартою з нею поводилися як із злочинцем, неодноразово обшукували, утримували в наручниках, у тому числі у громадських місцях, де її бачили знайомі, добу вона перебувала у КПУ без їжі, питної води, необхідної медичної допомоги та ліків. В подальшому вона незаконно була притягнута до кримінальної відповідальності за ст.ст. 364 ч. 1, 190 ч. 1, 369, ст. 27 ч. 2, ст. 15 ч. 1 КК України, а також постановою слідчого від 6 квітня 2006 року відсторонена від займаної посади. Незаконні постанови слідчого були скасовані судом і вироком Київського районного суду м. Одеси від 21 березня 2007 року, який набрав чинності, вона визнана невинною та виправдана. Внаслідок незаконного затримання, проведення обшуків, притягнення до кримінальної відповідальності, арешту вона захворіла запаленням легенів, а також втратила роботу і заробітну плату, були порушені нормальні життєві зв'язки і зіпсована ділова репутація. Крім того, під час слідства вона була вагітною і перебувала у лікарні у зв'язку із загрозою переривання вагітності. Просила стягнути на її користь за рахунок Державного бюджету України втрачений заробіток у розмірі 9 075 грн. 55 коп., витрати на правову допомогу у розмірі 2 900 грн. та моральну шкоду у розмірі 150 тис. грн.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 26 січня 2009 року позов задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 11 975 грн. 99 коп. у відшкодування матеріальної шкоди та 100 тис. грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 6 травня 2009 року рішення Київського районного суду м. Одеси від 26 січня 2009 року змінено. Позов задоволено частково. Стягнуто з Державного казначейства України за рахунок коштів державного бюджету України на користь ОСОБА_1 9 075 грн. 99 коп. у відшкодування матеріальної шкоди, 2 900 грн. витрати за надання правової допомоги та 30 тис. грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди. В іншій частині позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.

У касаційній скарзі прокуратура Одеської області просить скасувати рішення апеляційного суду та ухвалити рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.

Касаційні скарги задоволенню не підлягають з таких підстав.

Згідно вимог частини 2 статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

За правилами статті 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи скарг висновків суду не спростовують. Підстав для його скасування не встановлено.

Керуючись статтями 332, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційні скарги ОСОБА_1 та прокуратури Одеської області відхилити.

Рішення апеляційного суду Одеської області від 6 травня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.