Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Патрюка М.В.,

суддів: Лященко Н.П., Перепічая В.С.,

Мазурка В.А., Пшонки М.П., -

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю "Вінер Мотор Спорт", треті особи: головне управління у справах захисту прав споживачів, закрите акціонерне товариство "ОТП Банк", про захист прав споживачів, відшкодування шкоди за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Вінер Мотор Спорт" (далі – ТОВ "Вінер Мотор Спорт") на рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 25 вересня 2008 року, додаткове рішення цього ж суду від 3 березня 2009 року та рішення апеляційного суду Одеської області від 18 травня 2009 року,

У листопаді 2007 року ОСОБА_3 звернувся до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що 6 грудня 2005 року він уклав з ТОВ "Вінер Мотор Спорт" договір купівлі-продажу автомобіля № 05-182 за схемою індивідуального замовлення у виробництво, відповідно до якого 10 березня 2006 року він купив у зазначеного товариства автомобіль Ford Fokus С 307 вартістю 138 712 грн. 44 коп. з гарантійним обслуговуванням протягом 3-х років без обмеження пробігу. Гроші на придбання автомобіля він отримав у кредит в акціонерному банку "Райффайзенбанк Україна" (у теперішній час ЗАТ "ОТП Банк") у розмірі 23 093 доларів США строком на 5 років (до 9 березня 2011 року) з відсотковою ставкою 12% річних.

Починаючи з червня 2006 року, він неодноразово звертався до сервісного центру з приводу ремонту зазначеного автомобіля і залишав автомобіль для цього в сервісному центрі, але декілька разів роботи з ремонту та обслуговування автомобіля були виконані несвоєчасно.

Після цього він неодноразово звертався до ТОВ "Вінер Мотор Спорт" з вимогою про розірвання договору купівлі-продажу автомобіля і заміни автомобіля на аналогічний або повернення йому сплачених за автомобіль коштів, однак його вимоги було проігноровано.

ТОВ "Вінер Мотор Спорт" також не задовольнило припис Головного Одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів № 16/12 від 18 вересня 2007 року про необхідність задоволення його вимог.

ОСОБА_3 вважав, що ТОВ "Вінер Мотор Спорт" своїми діями порушило його права, передбачені Законом України "Про захист прав споживачів" (1023-12) (далі-Закон) і просив розірвати договір купівлі-продажу автомобіля від 6 грудня 2005 року, укладений між ним та ТОВ "Вінер Мотор Спорт", стягнути з останнього на його користь:

- кошти, сплачені за автомобіль у розмірі 138 712 грн. 44 коп.;

- витрати, понесені при отриманні кредиту, оформленні договору застави автомобіля та договору страхування автомобіля;

- відсотки за користування цим кредитом;

- витрати за оформлення автомобіля в органах Державтоінспекції;

- витрати, понесені на оренду іншого автомобіля;

- витрати, понесені на замовлення та встановлення додаткового обладнання на автомобіль;

- витрати, понесені під час відвідування сервісного центру для ремонту автомобіля.

ОСОБА_3 вважав, що ТОВ "Вінер Мотор Спорт" продало йому автомобіль неналежної якості та неналежним чином ставилося до виконання своїх обов’язків, тому просив стягнути з ТОВ "Вінер Мотор Спорт" на його користь відшкодування моральної шкоди в розмірі 70 тис. грн.

Рішенням Великомихайлівського районного суду Одеської області від 25 вересня 2008 року позов задоволено частково.

Розірвано договір купівлі-продажу № 05-182 автомобіля Ford Fokus С 307, укладений 6 грудня 2005 року між ОСОБА_3 та ТОВ "Вінер Мотор Спорт".

Стягнуто з ТОВ "Вінер Мотор Спорт" на користь ОСОБА_3 кошти, сплачені за вказаний автомобіль у розмірі 138 712 грн. 44 коп.;

- витрати, пов’язані з оформленням автомобіля в органах Державтоінспекції в розмірі 2 тис. грн.;

- витрати, пов’язані з отриманням кредиту та укладенням договору застави в розмірі 1 148 грн. 76 коп.;

- витрати, понесені під час відвідування сервісного центру для ремонту автомобіля в розмірі 15 637 грн. 90 коп.;

- витрати, пов’язані з придбанням та встановленням додаткового обладнання на автомобіль у розмірі 4 023 грн.;

- відсотки за користування кредитом у розмірі 28 557 грн. 42 коп.;

- витрати, пов’язані з укладанням договорів страхування в розмірі 14 667 грн. 16 коп.;

- штраф у розмірі 55 484 грн. 80 коп.

- 50 тис. грн. навідшкодування моральної шкоди.

Стягнуто з ТОВ "Вінер Мотор Спорт" у дохід держави 1700 грн. державного мита.

У задоволенні інших позовних вимог – відмовлено.

Додатковим рішенням Великомихайлівського районного суду Одеської області від 3 березня 2009 року автомобіль Ford Fokus С 307 передано ТОВ "Вінер Мотор Спорт" та визнано за ТОВ "Вінер Мотор Спорт" право власності на вказаний автомобіль.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 18 травня 2009 року рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 25 вересня 2008 року змінено.

Виключено з мотивувальної частини рішення: "стягнути з відповідача на користь позивача суму, сплачену ОСОБА_3 за орендований автомобіль марки Шкода Фабіа, 2004 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 у розмірі 3 640 грн.".

Виключено з резолютивної частини рішення: "стягнути з ТОВ "Вінер Мотор Спорт" на користь ОСОБА_3 витрати, пов’язані з оформленням автомобіля в органах Державтоінспекції в розмірі 2 тис. грн.".

Стягнуто з ТОВ "Вінер Мотор Спорт" на користь ОСОБА_3 у рахунок відшкодування моральної шкоди 25 тис. грн.

В іншій частині рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі ТОВ "Вінер Мотор Спорт" ставить питання про скасування судових рішень, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Ухвалюючи рішення, суди виходили з того, що ТОВ "Вінер Мотор Спорт" своїми діями порушило права споживача ОСОБА_3, які передбачені Законом.

Проте з такими висновками суду погодитися не можна, оскільки суди дійшли їх із порушенням норм матеріального й процесуального закону.

Відповідно до вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності – на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При ухваленні рішення суд зобов’язаний прийняти рішення, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов’язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Проте зазначені вимоги закону залишилися поза увагою суду.

Відповідно до п. 22 ст. Закону (1023-12) споживач – фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов’язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов’язків найманого працівника.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, ТОВ "Вінер Мотор Спорт" посилалося, зокрема, на те, що ОСОБА_3 використовував придбаний автомобіль при виконанні обов’язків керівника товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Михайлівка", оскільки відповідно до довідки Роздільнянської міжрайонної Державної податкової інспекції в Одеській області від 21 серпня 2008 року № 1685/17 ОСОБА_3 є особою, що займається підприємницької діяльності та зареєстрований у Великомихайлівському відділі Роздільнянської МДПІ (а. с. 163).

Однак указане суд належним чином не перевірив і залишив без уваги, хоча ці доводи мають значення для справи.

Згідно зі ст. 8 Закону в разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, у порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов’язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми або вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Відповідно до вимог п. 12 ст. 1 Закону істотний недолік – недолік, який робить неможливими чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак:

а) він взагалі не може бути усунутий;

б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів;

в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

Тому суду слід було з’ясувати, чи виявлені у процесі використання автомобіля ОСОБА_3 недоліки є такими, що унеможливлюють використання автомобіля в цілому, чи є недоліками окремого вузла автомобіля, які не свідчать про неможливість використання автомобіля в цілому і можуть бути усунуті шляхом заміни окремого вузла чи вузлів.

Саме від зазначеного залежить правильне вирішення справи, а тому ухвалення судом рішення без з’ясування вказаних обставин є неправильним.

Крім того судами не враховано положення ст. 4 Закону щодо права споживачів на відшкодування моральної шкоди тільки в разі її заподіяння небезпечною для життя і здоров’я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством.

За таких обставин ухвалені у справі судові рішення вважати обґрунтованими немає підстав. Такі рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю товариства з обмеженою відповідальністю "Вінер Мотор Спорт" на рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 25 вересня 2008 року, додаткове рішення цього ж суду від 3 березня 2009 року та рішення апеляційного суду Одеської області від 18 травня 2009 року задовольнити частково.

Рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 25 вересня 2008 року, додаткове рішення цього ж суду від 3 березня 2009 року та рішення апеляційного суду Одеської області від 18 травня 2009 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.