Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Патрюка М.В.,

суддів: Лященко Н.П.,

Пшонки М.П.,-

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля" (далі – ВАТ "Павлоградвугілля") про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 червня 2007 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 8 липня 2008 року,

У квітні 2005 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до ВАТ "Павлоградвугілля" про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 червня 2007 року позов задоволено частково, стягнуто з ВАТ "Павлоградвугілля" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 25 755 грн. 38 коп. та 3 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 8 липня 2008 року рішення міськрайонного суду частково змінено, зменшено розмір стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу до 18 539 грн. 40 коп. та розмір моральної шкоди до 500 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати судові рішення та передати справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Згідно ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення може бути неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається порушення судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 червня 2007 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 8 липня 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.