Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Берегівського міжрайонного управління водного господарства, ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними та відшкодування моральної шкоди,

У квітні 2008 року позивач, звернувшись до суду з указаним позовом, зазначав, що до 16 травня 2005 року працював бульдозеристом (механізатором) Берегівського міжрайонного управління водного господарства. Висновком експертної комісії клініки професійних захворювань Київського НДІ медицини праці від 26 липня 2005 року йому встановлено діагноз: хронічна двостороння сенсоневральна приглухуватість із значним зниженням слуху – професійне захворювання.

1 серпня 2005 року клініка професійних захворювань Київського НДІ медицини праці повідомило керівництво Берегівського міжрайонного управління водного господарства про шкідливі виробничі фактори, що призвели до виникнення у нього, позивача, професійного захворювання. Однак відповідач не організував розслідування випадку професійного захворювання, не надав йому відповідний акт, який потрібен для обстеження у медико-соціальній експертній комісії для визначення ступеня втрати працездатності.

Крім того, ОСОБА_1. просив стягнути з відповідача 10 тис. грн. на відшкодування завданої моральної шкоди.

Рішенням Берегівського районного суду Закарпатської області від 20 січня 2009 року визнано неправомірними дії посадових осіб Берегівського міжрайонного управління водного господарства та зобов’язано провести розслідування та надати ОСОБА_1 акт за формою П-4. Стягнуто з Берегівського міжрайонного управління водного господарства на користь ОСОБА_1. 10 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди та вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 9 квітня 2009 року зазначене судове рішення змінено. Стягнуто з Берегівського міжрайонного управління водного господарства на користь ОСОБА_1. 5 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди. У решті рішення залишено без змін.

У поданій касаційній скарзі Берегівське міжрайонне управління водного господарства просить рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу Берегівського міжрайонного управління водного господарства відхилити.

Рішення апеляційного суду Закарпатської області від 9 квітня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.