Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Вишгородської районної державної адміністрації, третя особа – Нижчедубечанська сільська рада, про визнання права на земельну частку (пай) та зобов’язання вчинити дії,

Посилаючись на те, що вони на момент переселення були членами сільськогосподарського підприємства та мають право на отримання земельної частки (паю), просили визнати за кожним з них право на отримання земельної частки (паю).

Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 та ОСОБА_2. просили зобов’язати відповідача надати їм дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель резерву або запасу Нижчедубечанської сільської ради, прийняти розпорядження про виділення земельної ділянки в натурі та про видачу документа, який посвідчує право власності на земельну ділянку.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 24 листопада 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 26 березня 2009 року, у задоволенні позову відмовлено.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 просить зазначені судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається порушення судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 24 листопада 2008 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 26 березня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.