Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі :

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства "Суха Балка", відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі Дніпропетровської області про відшкодування шкоди, за касаційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі Дніпропетровської області на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 липня 2007 року

У травні 2006 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що працюючи у ВАТ "Суха Балка" отримав професійне захворювання і висновком МСЕК від 7 квітня 1970 року йому встановлено 50% втрати працездатності безстроково. Указував, що ВАТ "Суха Балка", встановлюючи розмір щомісячного відшкодування втраченого заробітку, не застосувало необхідні коефіцієнти підвищення заробітної плати, що призвело до неправильного нарахування йому суми одноразової допомоги, а також щомісячних страхових виплат; таким чином, утворилась заборгованість перед ним як з боку ВАТ "Суха Балка", так і відділення Фонду.

Позивач просив стягнути з ВАТ "Суха Балка" заборгованість по щомісячних виплатах відшкодування частини втраченого заробітку за період з 1 липня 1994 року по 1 квітня 2001 року у сумі 14 025 грн. 35 коп., компенсацію втрати частини коштів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати в сумі 10 333 грн. 71 коп., стягнути з відділення Фонду заборгованість по щомісячним страховим виплатам за період з 1 квітня 2001 року по 1 грудня 2006 року у сумі 21 827 грн. 65 коп., зобов’язати відділення Фонду з 1 грудня 2006 року виплачувати щомісячні страхові виплати у розмірі 723 грн. 89 коп.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 2 березня 2007 року позов задоволено частково. Стягнуто з ВАТ "Суха Балка" на користь ОСОБА_1. одноразово заборгованість по щомісячним страховим виплатам відшкодування шкоди у розмірі 13 700 грн. 09 коп., компенсацію за втрату частини щомісячних сум відшкодування шкоди у зв’язку з несвоєчасним нарахуванням та виплатою у сумі 10 333 грн. 71 коп., а всього 24 033 грн. 38 коп.; стягнуто з ВАТ "Суха Балка" 240 грн. 33 коп. судового збору та 1 грн. 50 коп. витрат на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи. Стягнуто з відділення Фонду на користь ОСОБА_1. одноразово 21 827 грн. 89 коп. заборгованості по щомісячних виплатах відшкодування шкоди за період з 1 квітня 2001 року по 1 грудня 2006 року; зобов’язано відділення Фонду з 1 грудня 2006 року щомісячно сплачувати ОСОБА_1 723 грн.89 коп. з наступним перерахунком; стягнуто з відділення Фонду витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 1 грн. 50 коп.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 липня 2007 року рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відділення Фонду на користь ОСОБА_1 заборгованості по щомісячним страховим виплатам скасовано та ухвалено нове рішення. Стягнуто з відділення Фонду на користь ОСОБА_1. заборгованість по щомісячним страховим виплатам в сумі 15 863 грн. 76 коп.; зобов’язано відділення Фонду з 1 грудня 2006 року щомісячно сплачувати ОСОБА_1. 723 грн. 89 коп. з наступним перерахунком; в іншій частині позову до відділення Фонду відмовлено. У решті рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 2 березня 2007 року залишено без змін.

У касаційній скарзі відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі Дніпропетровської області просить скасувати рішення апеляційного суду, а справу передати на новий розгляд.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи частково позов, суд виходив із того, що товариством неправильно застосовувались або ж не застосовувались взагалі коефіцієнти підвищення тарифних ставок працівників підприємства.

Проте з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.

Згідно роз’яснень, викладених у п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 27 березня 1992 року № 6 (v0006700-92) , виплати, призначені, але своєчасно не одержані потерпілим або особою, яка має право на їх одержання, а також вимоги про перерахунок (наприклад, за відсотком втрати працездатності) сум щомісячних платежів, раніше визначених судом або роботодавцем, підлягають задоволенню за час, що не перевищує трьох років.

Також пунктом 28 Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням ним трудових зобов’язаних, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 472 від 23 червня 1993 року (472-93-п) , які діяли до 18 липня 2001 року, було передбачено, що перерахований або нарахований розмір втраченого заробітку у перерахунку на 100 відсотків втрати професійної працездатності не може бути більшим від середньомісячного заробітку відповідного працівника (після підвищення тарифних ставок) за умови його роботи протягом повного календарного місяця або у перерахунку на повний календарний місяць роботи.

За таких обставин з висновком суду щодо наявності підстав для перерахування щомісячних платежів та стягнення суми недоплати погодитися не можна, оскільки змінюючи розмір щомісячних виплат суд не перевірив, чи відбулося фактичне підвищення заробітної плати на підприємстві, не витребували відомості про розмір середнього заробітку за професією позивача на кожний момент підвищення тарифних ставок протягом повного календарного місяця або у перерахунку на повний календарний місяць роботи, унаслідок чого не визначився з відповідністю розміру суми відшкодування, нарахованої позивачу, граничним сумам середньої заробітної плати.

З огляду на вищенаведене ухвалене рішення суду апеляційної інстанції у частині задоволення позову ОСОБА_1. не може залишатися в силі і підлягає скасуванню з підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі Дніпропетровської області задовольнити.

Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 липня 2007 року у частині задоволення позову ОСОБА_1 до відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі Дніпропетровської області про відшкодування шкоди скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до апеляційного суду. У решті рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 липня 2007 року залишити без змін.