Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді про перерахунок щомісячних страхових виплат за касаційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді на рішення Павлоградського міськрайонного суду від 3 травня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 серпня 2007 року,

У квітні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді (далі – Фонд) про перерахунок щомісячних страхових виплат, посилаючись на те, що Фонд виплачує йому страхові виплати у зв’язку із втратою професійної працездатності внаслідок трудового каліцтва, проте неправильно застосовує положення ч. 2 ст. 29 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" і, починаючи з 1 березня 2006 року, при перерахуванні розміру щомісячних страхових виплат застосовує коефіцієнти зростання середньомісячної реальної заробітної плати у галузях національної економіки, хоча закон передбачає застосування при такому перерахунку коефіцієнтів зростання середньої номінальної заробітної плати. У зв’язку з неправильним перерахунком за період з 1 березня 2006 року по 1 березня 2007 року щомісячні страхові виплати у повному обсязі він не отримував.

ОСОБА_1 просив стягнути йому страхові виплати в сумі 2 180 грн. 88 коп. та зобов’язати Фонд виплачувати йому щомісячно, починаючи з 1 січня 2007 року, страхові виплати в розмірі 1 514 грн. 90 коп. до наступного перерахунку згідно вимог чинного законодавства.

рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 3 травня 2007 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровського апеляційного суду від 29 серпня 2007 року, позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з Фонду на користь ОСОБА_1 у рахунок щомісячних страхових виплат у період з 1 березня 2006 року до 1 березня 2007 року 2 180 грн. 88 коп. одноразово.

Встановлено розмір щомісячних страхових виплат, які проводяться Фондом на користь ОСОБА_1 з 1 березня 2007 року у розмірі 1 514 грн. 90 коп. з наступними перерахунками у випадку зміни ступеня втрати професійної працездатності та підвищення середньої заробітної плати у порядку встановленому законодавством України.

Стягнуто з Фонду витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 1 грн. 50 коп.

У касаційній скарзі Фонд ставить питання про скасування судових рішень, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_1, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що при нарахуванні позивачу страхових виплат Фонд неправильно застосував положення ст. 29 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, та помилково застосував до розрахунку коефіцієнти росту реальної середньої заробітної плати, встановлені постановами правління відповідача, а не коефіцієнти росту середньої заробітної плати, затверджені Державним комітетом статистики України.

Однак з такими висновками судів погодитись не можна, оскільки вони зроблені з порушенням норм матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків – некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.

Згідно ч. 2 ст. 16 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" безпосереднє управління Фондом соціального страхування від нещасних випадків здійснюють його правління та виконавча дирекція.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків, зокрема, спрямовує і контролює діяльність виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів; затверджує інструкцію про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів, погоджену з Національним банком України і спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, інші нормативні документи, що регламентують внутрішню діяльність Фонду.

рішення правління Фонду, прийняте в межах його компетенції, є обов’язковим для виконання всіма страхувальниками та застрахованими.

Частиною 2 ст. 29 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" перерахування сум щомісячних страхових виплат провадиться також у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики. Таке перерахування провадиться з 1 березня наступного року. При цьому визначена раніше сума щомісячної страхової виплати зменшенню не підлягає.

Згідно з п. 4.4.2. - 4.4.4. Порядку призначення та здійснення страхових виплат потерпілим (членам їх сімей), узгодженого з Міністерством праці та соціальної політики України й затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 31 січня 2002 року № 7 (v0007583-02) (який діяв на час виникнення спірних відносин) – при проведенні перерахування щомісячних страхових виплат з 1 березня кожного року середньомісячна заробітна плата підлягає коригуванню. При цьому відкоригована середньомісячна заробітна плата не може перевищувати встановлену на дату настання права на перерахування максимальну величину (граничну суму) заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески до Фонду.

Перерахування щомісячних страхових виплат проводиться з урахуванням вимог абз. 3 ч. 1 ст. 34 базового Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (1105-14) , а саме: у разі, коли потерпілому одночасно із щомісячною страховою виплатою призначено пенсію по інвалідності у зв’язку з одним і тим самим нещасним випадком або професійним захворюванням, їх сума не повинна перевищувати середньомісячний заробіток, який потерпілий мав до ушкодження здоров’я.

Сума перерахованої щомісячної страхової виплати та пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (станом на 1 березня відповідного року) обмежується відкоригованим середньомісячним заробітком потерпілого.

При перерахуванні щомісячних страхових виплат з 1 березня для коригування середньомісячної заробітної плати застосовується коефіцієнт, на який перераховуються щомісячні страхові виплати потерпілим (членам їх сімей) за рішенням правління Фонду.

Аналогічна норма міститься і в новій редакції Порядку призначення та здійснення страхових виплат застрахованим особам (членам їх сімей), затвердженого постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 27 квітня 2007 року № 24 (z0715-07) , згідно з п. п. 3.4.4., 3.8.2. якого розмір щомісячної страхової виплати встановлюється з урахуванням коефіцієнтів перерахування, які встановлюються правлінням Фонду щороку з 1 березня; перерахування розміру щомісячної страхової виплати проводиться виходячи з відкоригованої заробітної плати на коефіцієнт підвищення страхових виплат, затверджений правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Порядок призначення та здійснення страхових виплат застрахованим особам (членам їх сімей) затверджено відповідно до Закону із змінами Законом України від 23 лютого 2007 року (717-16) , що набрав чинності 20 березня 2007 року, відповідно до яких п. 7 ч. 7 ст. 17 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" доповнено абзацом одинадцятим та визначено повноваження правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків щодо затвердження Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат.

Судами встановлено, що в період з 14 березня 2002 року до 6 березня 2006 року правління Фонду щорічно в березні-лютому виносило постанови "Про перерахунок сум щомісячних страхових виплат потерпілим (членам їх сімей)", згідно з якими з 1 березня поточного року проводилися перерахунки сум щомісячних страхових виплат потерпілим на коефіцієнт росту середньомісячної реальної заробітної плати в галузях національної економіки.

Таким чином, перерахунок розміру щомісячних страхових виплат позивачу було проведено Фондом відповідно до вимог закону.

За таких обставин вважати обґрунтованими висновки щодо задоволення вимог по стягненню щомісячних страхових виплат немає підстав.

Апеляційний суд на наведене уваги не звернув, у порушення вимог ст. 303 ЦПК України, не перевірив усі доводи апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 341 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення і ухвалює нове рішення або змінює рішення, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, чи не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Враховуючи викладене, рішення Павлоградського міськрайонного суду від 3 травня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 серпня 2007 року підлягають скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 336, 341, 344, 346 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді на рішення Павлоградського міськрайонного суду від 3 травня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 серпня 2007 року задовольнити.

рішення Павлоградського міськрайонного суду від 3 травня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 серпня 2007 року скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді про перерахунок щомісячних страхових виплат відмовити.

рішення оскарженню не підлягає.