У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 жовтня 2009 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
Пшонки М.П., Костенка А.В., Прокопчука Ю.В., -
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ТОВ фірма "Консоль ЛТД" про визнання права власності на частину грошових коштів, зобов’язання вчинити дії та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи – ТОВ фірма "Консоль ЛТД", садове товариство "Ветеран-3", гаражно-будівельний кооператив "Дніпро" про поділ майна за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду м. Києва від 9 квітня 2009 року,
в с т а н о в и л а:
У січні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, у якому просив визнати за ним право власності на 1/2 частину паю, набутого в результаті внесення Закревською грошових коштів в розмірі 692 697 грн. 32 коп. – еквівалент 131 тис. доларів США і зобов’язати останню та ТОВ "Консоль ЛТД" внести зміни до договору про спільну діяльність по частковій участі в будівництві багатоквартирного житлового будинку в формі простого товариства від 7 червня 2004 року, укладеного ОСОБА_2 з ТОВ фірма "Консоль ЛТД", посилаючись на те, що з 20 лютого 1999 року він перебував у зареєстрованому шлюбі із відповідачкою, у цей період остання уклала договір про спільну діяльність по дольовій участі в будівництві багатоквартирного житлового будинку і внесла грошові кошти в розмірі 692 697 грн. 32 коп. на будівництво квартири у будинку АДРЕСА_1. Вважаючи грошові кошти спільною сумісною власністю подружжя, просить визнати за ним право власності на 1/2 їх частину.
ОСОБА_2 подала зустрічний позов про поділ майна, у якому просила визнати за нею право власності на земельні ділянки та садовий будинок з виділенням їх в натурі. Гараж просила виділити в натурі позивачеві, визнавши за ним право власності на нього. Різницю в вартості майна, що перевищує її долю, згодна сплатити позивачеві.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 5 грудня 2008 року у позові ОСОБА_1. відмовлено. Зустрічний позов задоволено. Визнано за ОСОБА_2 право на грошові кошти (пай) в розмірі 692 697 грн. 32 коп., право власності на земельну ділянку НОМЕР_1 площею 0, 057 га вартістю 178 642 грн., що знаходиться в садовому товаристві "Ветеран-3" по вул. Садовій, 11 Вишгородського району Київської області, виділивши цю ділянку в натурі. Визнано за ОСОБА_2 право власності на недобудований і не введений в експлуатацію садовий будинок та ділянку НОМЕР_3 площею 0,071 га., що знаходиться в садовому товаристві "Ветеран-3" по вул. Садовій, 11 Вишгородського району Київської області. Визнано за ОСОБА_1. право власності на гаражний бокс НОМЕР_2 площею 18 кв. м, розташований в ГБК "Дніпро" по вул. Північній, 3 в м. Києві вартістю 185 774 грн., виділивши йому гараж в натурі. Стягнуто із ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1. 194 690 грн. грошової компенсації різниці в вартості спільного майна подружжя. Стягнуто з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_2. 1 502 грн. вартості оплаченої нею судово-будівельної експертизи, 1 700 грн. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 3 232 грн. 40 коп.
Рішенням апеляційного суду м. Києва від 9 квітня 2009 року рішення районного суду в частині розподілу спільного майна подружжя та визнання за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку НОМЕР_1 площею 0, 057 га вартістю 178 642 грн., що знаходиться в садовому товаристві "Ветеран-3" по вул. Садовій, 11 Вишгородського району Київської області, виділення цієї ділянки їй в натурі, в частині визнання за ОСОБА_2 права власності на недобудований і не введений в експлуатацію садовий будинок та ділянку НОМЕР_3 площею 0,071 га., що знаходиться в садовому товаристві "Ветеран-3" по вул. Садовій, 11 Вишгородського району Київської області, стягнення із ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1. 194 690 грн. грошової компенсації різниці в вартості спільного майна подружжя, стягнення з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_2. 1 502 грн. вартості оплаченої нею судово-будівельної експертизи, 1 700 грн. судового збору скасовано і в цій частині ухвалено нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2. про поділ майна подружжя та визнання за нею права власності на земельну ділянку НОМЕР_1 площею 0, 057 га вартістю 178 642 грн., що знаходиться в садовому товаристві "Ветеран-3" по вул. Садовій, 11 Вишгородського району Київської області, виділення цієї ділянки їй в натурі, в частині визнання за ОСОБА_2 права власності на недобудований і не введений в експлуатацію садовий будинок та ділянку НОМЕР_3 площею 0,071 га., що знаходиться в садовому товаристві "Ветеран-3" по вул. Садовій, 11 Вишгородського району Київської області вартістю 396 512 грн. та виділення їх ОСОБА_2. Стягнуто з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_2. 92 887 грн. компенсації вартості 1/2 частини гаражного боксу НОМЕР_2 в ГБК "Дніпро" та 928 грн. 87 коп. У решті рішення суду залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 порушує питання про скасування рішення апеляційного суду та залишення в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, відсутні передбачені статтею 338 ЦПК України підстави для обов’язкового скасування судового рішення.
Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення апеляційного суду м. Києва від 9 квітня 2009 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів:
Пшонка М.П. Костенко А.В. Прокопчук Ю.В.