Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Києві 1 жовтня 2009 року справу за скаргою приватного підприємства "Могучий" на дії відділу державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції в Запорізькій області за касаційною скаргою відділу державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції в Запорізькій області на ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізькій області від 23 січня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізькій області від 5 березня 2009 року,

в с т а н о в и л а:

У грудні 2008 року приватне підприємство "Могучий" (далі – ПП "Могучий") звернулося до суду з указаною скаргою, посилаючись на те, що на виконанні у державного виконавця відділу державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції в Запорізькій області знаходиться виконавчий лист, яким ПП "Могучий" зобов’язано передати ОСОБА_1 земельну ділянку.

У грудні 2008 року підприємство отримало дві постанови держаного виконавця від 2 грудня 2008 року, однією з яких ПП "Могучий" надавався строк до 8 грудня 2008 року для передачі стягувачці земельної ділянки, а іншою на ПП "Могучий" накладено штраф у розмірі 510 грн. за невиконання рішення суду.

Вважаючи, що постанову про накладення штрафу винесено одночасно з установленням строку для виконання рішення суду, чим порушено його права, позивач просив визнати незаконною постанову державного виконавця щодо накладення штрафу і зобов’язати останнього скасувати її.

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду від 23 січня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 5 березня 2009 року, скаргу задоволено: визнано незаконною постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області Бабініна А.В. від 2 грудня 2008 року про накладення штрафу на боржника – ПП "Могучий", у розмірі 510 грн. та скасовано її.

У касаційній скарзі відділ державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції, посилаючись на невідповідність висновків обставинам справи, порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення й ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні скарги.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Постановляючи ухвалу про задоволення скарги суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що постанову державного виконавця про накладення штрафу прийнято з порушенням закону та прав ПП "Могучий".

Відповідно до ч. 2 ст. 24 та ч. 1 ст. 76 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець після відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу, який зобов’язує боржника вчинити певні дії, встановлює строк добровільного виконання рішення. Згідно з ч. 2 ст. 76 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин цих вимог державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції.

Разом із тим, згідно з чч. 4, 5 ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" впродовж строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не провадяться. У період зупинення виконавчого провадження державний виконавець має право лише звертатися до суду в порядку, встановленому статтями 28, 32, 33, 78, 79, 80 цього Закону, а також вживати заходів щодо розшуку боржника або його майна. Після усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження, державний виконавець зобов'язаний своєю постановою поновити виконавче провадження за власною ініціативою або заявою стягувача, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у 3-денний строк надсилається сторонам.

Судом установлено, що постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції в Запорізькій області від 16 травня 2007 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа Мелітопольського міськрайонного суду про зобов'язання ПП "Могучий" усунути ОСОБА_1 перешкоди в користуванні земельною ділянкою площею 6,13 га в межах згідно з планом та повернути її власнику – ОСОБА_1; боржнику встановлено строк для добровільного виконання судового рішення до 22 травня 2007 року.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 18 травня 2007 року відстрочено до 1 жовтня 2007 року виконання рішення суду про зобов'язання ПП "Могучий" усунути ОСОБА_1 перешкоди в користуванні земельною ділянкою площею 6,13 га в межах згідно з планом та повернути її власнику – ОСОБА_1

У зв'язку з цим, постановою державного виконавця зазначеного відділу від 23 травня 2007 року вказане виконавче провадження зупинено до 1 жовтня 2007 року.

2 жовтня 2007 року відповідною постановою виконавче провадження поновлено.

Постановою державного виконавця від 11 жовтня 2007 року відповідно до ухвали Мелітопольського міськрайонного суду від 10 жовтня 2007 року по справі № 2-а-496 та на підставі п. 4 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" зазначене виконавче провадження зупинено до розгляду цивільної справи.

У листопаді 2008 року до вказаного відділу державної виконавчої служби надійшла заява стягувачки про тривале невиконання боржником судового рішення.

1 грудня 2008 року державний виконавець склав акт, згідно з яким у встановлений державним виконавцем строк рішення суду ПП "Могучий" не виконано.

У зв'язку з невиконанням ПП "Могучий" судового рішення в установлений державним виконавцем строк, було винесено постанови від 2 грудня 2008 року про накладення штрафу та встановлення нового строку для виконання боржником цього рішення .

Отже, зазначену постанову про накладення штрафу винесено після зупинення виконавчого провадження відповідно до постанови від 11 жовтня 2007 року. Документи про усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження та постанова про поновлення виконавчого провадження, прийняті до 2 грудня 2008 року, в матеріалах справи відсутні.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судом допущено порушення або неправильне застосування норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу відділу державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції в Запорізькій області відхилити, ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізькій області від 23 січня 2009 року й ухвалу Апеляційного суду Запорізькій області від 5 березня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.