Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
Яреми А.Г.,
Левченка Є.Ф.,
Лихути Л.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Києві 1 жовтня 2009 року справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" про визнання наказів незаконними, стягнення суми та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 31 жовтня 2008 року та рішення Апеляційного суду Сумської області від 15 січня 2009 року,
в с т а н о в и л а:
У липні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що він працює машиністом бульдозера автоколони № 5 Цеху технологічного транспорту нафтогазовидобувного управління "Охтирканафтогаз" відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" (далі – ЦТТ НГВУ "Охтирканафтогаз" ВАТ "Укрнафта"), за ним закріплений трактор Т-170. Свої трудові обов’язки він виконує належним чином, порушень трудової і виробничої дисципліни не допускав.
Однак, за результатами інвентаризації за наказом НГВУ "Охтирканафтогаз" від 23 травня 2008 року № 894 з його заробітної плати відповідач безпідставно утримав 55 грн. 52 коп. у рахунок відшкодування шкоди, завданої підприємству нестачею дизельного палива. Наказами від 12 червня 2008 року № 1048 і від 20 червня 2008 року № 1103 йому оголошено догану.
Вважаючи вказані накази необгрунтованими й такими, що порушують його права, та враховуючи, що зазначеними неправомірними діями відповідача йому завдано моральну шкоду, позивач з урахуванням уточнень просив визнати певні пункти наказів від 23 травня 2008 року № 894, від 20 червня 2008 року № 1103 незаконними й скасувати їх; стягнути з відповідача на його користь утримані з нього кошти в розмірі 55 грн. 52 коп., на відшкодування моральної шкоди 1 тис. грн. і судові витрати.
Рішенням Роменського міськрайонного суду від 31 жовтня 2008 року позов задоволено частково, ухвалено: визнати незаконними та скасувати п. 2 наказу від 23 травня 2008 року № 894 в частині утримання з ОСОБА_1 55 грн. 52 коп. у рахунок відшкодування шкоди, завданої підприємству нестачею дизельного палива в кількості 4,4 літра; п. 1 наказу від 20 червня 2008 року № 1103 у частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та наказ від 12 червня 2008 року № 1048; стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 незаконно утримані з останнього 55 грн. 52 коп.,, а також на відшкодування моральної шкоди 400 грн.; вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішенням Апеляційного суду Сумської області від 15 січня 2009 року вказане рішення суду першої інстанції в частині розміру відшкодування моральної шкоди змінено, зменшено його з 400 грн. до 100 грн.; в іншій частині рішення залишено без змін.
У касаційній скарзі ВАТ "Укрнафта" просить скасувати ухвалені в справі судові рішення та ухвалити нове рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Колегія суддів дійшла висновку про те, що підстави для скасування судових рішень відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судами допущено порушення або неправильне застосування норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" відхилити, рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 31 жовтня 2008 року та рішення Апеляційного суду Сумської області від 15 січня 2009 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду
України
А.Г. Ярема
Є.Ф. Левченко
Л.М. Лихута