Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

головуючого Яреми А.Г.,

суддів: Левченка Є.Ф., Лихути Л.М.,

Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_3,ОСОБА_4про визнання договору купівлі-продажу будинку недійсним та за зустрічним позовом ОСОБА_3,ОСОБА_4до ОСОБА_1про визнання договору купівлі-продажу будинку дійсним,

У березні 2007 року ОСОБА_1. звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що вона є спадкоємцем за заповітом ОСОБА_2., на праві власності якому належав будинок АДРЕСА_1, ОСОБА_2. помер ІНФОРМАЦІЯ_1 а при зверненні до державної нотаріальної контори вона дізналася, що за договором купівлі-продажу від 23 вересня 2005 року ОСОБА_4. на підставі довіреності від імені ОСОБА_2. продав зазначений будинок ОСОБА_3, але такий договір є недійсним, оскільки ОСОБА_2. помер до його укладення, й представництвоОСОБА_4. за довіреністю припинилося.

Позивачка просила визнати недійсним договір купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1 укладений 23 вересня 2005 року між ОСОБА_4. від імені ОСОБА_2. та ОСОБА_3

ОСОБА_4. і ОСОБА_3 пред'явили зустрічний позов, просили визнати дійсним договір купівлі-продажу АДРЕСА_1, посилаючись на те, що такий договір фактично відбувся 11 серпня 2005 року, ОСОБА_4. передав ОСОБА_2 6 000 грн. як оплату за будинок, про що ОСОБА_2. підписав розписку та видав на ім'яОСОБА_4. довіреність на право розпорядження будинком, однак ОСОБА_2. не мав документів, які підтверджували його право власності на будинок, і нотаріальне посвідчення договору стало можливим лише 23 вересня 2005 року, а на цей час їм не було відомо про смерть ОСОБА_2.

Рішенням Бершадського районного суду від 6 листопада 2008 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 12 січня 2009 року, позов ОСОБА_1 та зустрічний позов задоволено, постановлено визнати недійсним договір купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1, укладений 23 вересня 2005 року між ОСОБА_4. від імені ОСОБА_2. та ОСОБА_3, та визнати дійсним правочин купівлі-продажу зазначеного будинку, який фактично відбувся 11 серпня 2005 року й був оформлений у письмовій, нотаріальній формі 23 вересня 2005 року.

У касаційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати ухвалені в справі судові рішення в частині задоволення зустрічного позову та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом установлено, що згідно розписки від 11 серпня 2005 року ОСОБА_2. одержав від ОСОБА_4. 6 000 грн. за будинок, 2 вересня 2005 року Джулинською сільською радою посвідчено довіреність ОСОБА_2., видану ним ОСОБА_4. на право вчинення ним будь-яких дій щодо належного ОСОБА_2 нерухомого та рухомого майна. ОСОБА_2. помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1. є його спадкоємцем за заповітом. Проте 23 вересня 2005 року ОСОБА_4. від імені ОСОБА_2. на підставі зазначеної довіреності уклав із ОСОБА_3 договір купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1 що належав ОСОБА_2, такий договір нотаріально посвідчено.

Задовольняючи позов ОСОБА_1, суд виходив із того, що договір купівлі-продажу будинку від 23 вересня 2005 року, укладений між ОСОБА_4. від імені ОСОБА_2. та ОСОБА_3, є недійсним, оскільки на час його нотаріального посвідчення ОСОБА_2. помер, і відповідно припинилося представництво ОСОБА_4. за його довіреністю від 2 вересня 2005 року.

Одночасно суд задовольнив і зустрічний позов, мотивуючи свій висновок тим, що фактично договір купівлі-продажу будинку відбувся між ОСОБА_4. та ОСОБА_2. 11 серпня 2005 року, так як ОСОБА_2. одержав від ОСОБА_4. 6 000 грн., а будинок було передано ОСОБА_3

Проте з висновками суду в частині задоволення зустрічного позову погодитися не можна .

Відповідно до статті 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

За правилами зазначеної статті визнання дійсним договору можливе лише при відсутності передбачених законом обмежень для його укладення та в разі наявності письмових доказів про узгодження сторонами усіх істотних умов договору; при цьому повинно мати місце ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення договору.

Суд у порушення вимог статей 214, 215 ЦПК України на зазначені вимоги закону уваги не звернув, у достатньому обсязі не визначився із характером спірних правовідносин за зустрічним позовом, не встановив та не зазначив у рішенні чи домовилися сторони договору 11 серпня 2005 року щодо усіх істотних його умов як договору купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1, якими письмовими доказами зазначене підтверджується, фактично не визначився суд і з особою, яка була покупцем будинку за таким договором, - ОСОБА_4. чи ОСОБА_3, а також не перевірив чи мав місце сам факт ухилення ОСОБА_2. від нотаріального посвідчення договору та чи не було станом на 11 серпня 2005 року передбачених законом обмежень для укладення договору купівлі-продажу будинку та посвідчення його нотаріусом. Поза увагою суду залишились й посилання ОСОБА_4. і ОСОБА_3 в зустрічному позові на те, що ОСОБА_2. не мав документів, які підтверджували б його право власності на будинок, і нотаріальне посвідчення договору було на той час неможливим.

Також суд у рішенні допустив невизначеність та суперечність у мотивах і висновках, оскільки визнав недійсним договір купівлі-продажу будинку, укладений 23 вересня 2005 року між ОСОБА_4. від імені ОСОБА_2. та ОСОБА_3, при цьому одночасно прийняв цей недійсний договір до уваги як підтвердження письмової форми правочину, вчиненого 11 серпня 2005 року.

Апеляційний суд на зазначене уваги не звернув, у порушення вимог статей 303, 315 ЦПК України у достатній мірі не перевірив доводів апеляційної скарги, в ухвалі не зазначив конкретні обставини й факти, що спростовують такі доводи, і залишив рішення суду першої інстанції в частині задоволення зустрічного позову без змін.

За таких обставин ухвалені в справі судові рішення в частині задоволення зустрічного позову підлягають скасуванню із передачею справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав, передбачених частиною другою статті 338 ЦПК України.

Судові рішення в частині задоволення позову ОСОБА_1 в касаційному порядку не оскаржені.

Керуючись статтею 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1задовольнити.

Рішення Бершадського районного суду від 6 листопада 2008 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 12 січня 2009 року в частині задоволення позову ОСОБА_3,ОСОБА_4до ОСОБА_1про визнання дійсним договору купівлі-продажу будинку скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.