Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до редакції газети "Сільські вісті", ОСОБА_2 про захист гідності, честі та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди,

У листопаді 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до редакції газети "Сільські вісті", ОСОБА_2 про захист гідності, честі та ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди.

Зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в газеті "Сільські вісті" НОМЕР_1 була опублікована стаття ОСОБА_2 "ІНФОРМАЦІЯ_1", в якій висвітлювалось питання щодо його діяльності як начальника Головного управління мисливського господарства Державного комітету лісового господарства України.

Посилаючись на те, що вказана стаття містить неправдиві відомості, які принижують його гідність, честь та ділову репутацію, просив визнати інформацію, поширену в статті ОСОБА_2 "Генеральна прокуратура України звинуватила Держкомлісгосп та Мінприроди України в протизаконному знищенні червонокнижних зубрів", про те, що "…ми звинувачуємо керівника управління мисливського господарства Держлісгоспу ОСОБА_1…у варварському знищенні червонокнижних зубрів…" та "Саме ці посадовці надавали незаконні дозволи на вбивство зубрів або займалися організацією полювання на них", недостовірною; зобов`язати відповідачів спростувати зазначені відомості та стягнути 50 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Святошинського районного суду від 7 листопада 2008 року позов задоволено частково. Визнано такими, що не відповідають дійсності, ганьблять гідність, честь та ділову репутацію ОСОБА_1 опубліковані ІНФОРМАЦІЯ_2 у НОМЕР_1" газети "Сільські вісті" відомості про те, що "…ми звинувачуємо керівника управління мисливського господарства Держлісгоспу ОСОБА_1…у варварському знищенні червонокнижних зубрів…". Зобов`язано редакцію газети протягом місяця з дня набрання чинності рішенням суду на тому ж місці, тим же шрифтом опублікувати спростування, надрукувавши резолютивну частину зазначеного рішення без будь-яких коментарів. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 9 квітня 2009 року рішення Святошинського районного суду м. Києва від 7 листопада 2008 року в частині задоволення позовних вимог скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, суд апеляційної інстанції виходив з того, що інформація, поширена у статті ОСОБА_2 щодо діяльності начальника Головного управління мисливського господарства Державного комітету лісового господарства України ОСОБА_1 є оціночними судженнями, зробленими на підставі даних та результатів перевірки Генеральною прокуратурою України діяльності Державного комітету лісового господарства України та Міністерства охорони навколишнього природного середовища та є критичною оцінкою дій керівника Головного управління мисливського господарства Державного комітету лісового господарства України.

Проте погодитися з такими висновками апеляційного суду не можна.

Статтею 270 ЦК України встановлено, що відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) фізична особа, зокрема, має право на повагу до гідності та честі.

Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації (ч. 1 ст. 277 ЦК України).

Згідно з ч. 3 ст. 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності).

Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації (п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27 лютого 2009 року "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" (v_001700-09) ).

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в газеті "Сільські вісті" НОМЕР_1 була опублікована стаття директора Київського еколого-культурного центру ОСОБА_2 під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_1", в якій була поширена інформація "…ми звинувачуємо керівника управління мисливського господарства Держлісгоспу ОСОБА_1…у варварському знищенні червонокнижних зубрів…" та "Саме ці посадовці надавали незаконні дозволи на вбивство зубрів або займалися організацією полювання на них".

Відповідно до ч. 3 ст. 19 Закону України "Про Червону книгу України" від 7 лютого 2002 року порядок видачі та форма дозволів на спеціальне використання (добування, збирання) об`єктів Червоної книги України визначаються центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища.

Згідно з п. 1.4 Інструкції про порядок видачі дозволів на добування (збирання) видів тварин і рослин занесених до Червоної книги України, затвердженої наказом № 3 Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 1 лютого 1993 року добування (збирання) тварин і рослин, занесених до Червоної книги України, здійснюється у виняткових випадках тільки для наукових і селекційних цілей, в тому числі для розмноження і розведення у спеціально створених умовах, за дозволом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України.

Встановивши, що ОСОБА_1 не надавав і не міг надавати дозволи на знищення тварин, занесених до Червоної книги України, не займався організацією полювання на них, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про те, що відомості, викладені в статті ОСОБА_2 "ІНФОРМАЦІЯ_1" про те, що "…ми звинувачуємо керівника управління мисливського господарства Держлісгоспу ОСОБА_1…у варварському знищенні червонокнижних зубрів…", не відповідають дійсності, порочать гідність, честь та ділову репутацію позивача.

При цьому суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того, що поширені відомості не є оціночними судженнями, оскільки принижують гідність, честь позивача у громадській думці з точки зору додержання законів та принципів людської моралі.

При встановленні зазначених фактів судом першої інстанції не було порушено норм процесуального права, рішення суду відповідає вимогам матеріального права та встановленим обставинам справи й скасоване апеляційним судом помилково.

За таких обставин рішення апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням у силі рішення суду першої інстанції з підстав, передбачених ст. 339 ЦПК України.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 336, ст. 339 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення апеляційного суду м. Києва від 9 квітня 2009 року скасувати, рішення Святошинського районного суду м. Києва від 7 листопада 2008 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.