Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Яреми А.Г.,

суддів: Левченка Є.Ф., Лихути Л.М.,

Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Бородянському районі Київської області, товариства з обмеженою відповідальністю "Агроконртакт" про перерахування розміру відшкодування шкоди та відшкодування моральної шкоди,

У березні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Бородянському районі Київської області (далі – відділення Фонду), товариства з обмеженою відповідальністю "Агроконртакт" (далі – ТОВ "Агроконртакт") про перерахунок розміру відшкодування шкоди та відшкодування моральної шкоди.

Свої вимоги мотивував тим, що відповідачем з 15 грудня 2004 року до 15 березня 2008 року при вирішенні питання про перерахування щомісячних страхових виплат, які йому сплачуються у зв’язку з ушкодженням здоров’я на виробництві, неправильно застосовується коефіцієнт зростання середньомісячної реальної заробітної плати, визначений правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, замість коефіцієнта зростання середньої заробітної плати в галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики.

У процесі розгляду справи позивач уточнив свої позовні вимоги та просив також стягнути одноразово з ТОВ "Агроконртакт" 10 512 грн. недоплачених коштів у зв’язку з неправильним перерахуванням і 3 937 грн. 50 коп. страхових виплат із відділення Фонду і солідарно 10 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди.

рішенням Бородянського районного суду Київської області від 12 вересня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 8 грудня 2008 року, позов задоволено. Стягнуто з відділення Фонду на користь ОСОБА_1 на відшкодування шкоди за період з 1 січня 2005 року по 15 серпня 2008 року одноразово 8 506 грн. 03 коп., а з 16 серпня 2008 року і довічно – по 525 грн. щомісячно з правом перерахунку цієї суми відповідно до чинного законодавства. У решті позову відмовлено.

У касаційній скарзі відділення Фонду просить скасувати постановлені в справі судові рішення та ухвалити рішення, яким у позові відмовити, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив із того, що під час нарахування позивачу страхових виплат відділення Фонду неправильно застосувало норми ст. 29 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі – Закон № 1105-ХІV від 23 вересня 1999 року (1105-14) ) у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, та помилково застосував до розрахунку коефіцієнти росту реальної середньої заробітної плати, встановлені постановами правління відповідача, а не коефіцієнти росту середньої заробітної плати, затверджені Державним комітетом статистики України.

Однак з такими висновками судів не можна погодитися, оскільки вони зроблені з порушенням норм матеріального закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону № 1105-ХІV від 23 вересня 1999 року страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків – некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.

Частиною 2 ст. 16 Закону № 1105-ХІV від 23 вересня 1999 року передбачено, що безпосереднє управління Фондом соціального страхування від нещасних випадків здійснюють його правління та виконавча дирекція.

Згідно зі ст. 17 Закону № 1105-ХІV від 23 вересня 1999 року правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків, зокрема, спрямовує і контролює діяльність виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів; затверджує Інструкцію про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів, погоджену з Національним банком України і спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, інші нормативні документи, що регламентують внутрішню діяльність Фонду.

рішення правління Фонду, прийняте в межах його компетенції, є обов’язковим для виконання всіма страхувальниками та застрахованими.

Частиною 2 ст. 29 Закону № 1105-ХІV від 23 вересня 1999 року передбачено, що перерахування сум щомісячних страхових виплат провадиться також у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики. Таке перерахування провадиться з 1 березня наступного року. При цьому визначена раніше сума щомісячної страхової виплати зменшенню не підлягає.

Згідно з пп. 4.4.2. – 4.4.4. Порядку призначення та здійснення страхових виплат потерпілим (членам їх сімей), узгодженого з Міністерством праці та соціальної політики України й затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 31 січня 2002 року № 7 (v0007583-02) , (чинного на час виникнення спірних відносин) при проведенні перерахування щомісячних страхових виплат з 1 березня кожного року середньомісячна заробітна плата підлягає коригуванню. При цьому відкоригована середньомісячна заробітна плата не може перевищувати встановлену на дату настання права на перерахування максимальну величину (граничну суму) заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески до Фонду.

Перерахування щомісячних страхових виплат проводиться з урахуванням вимог абз. 3 ч. 1 ст. 34 базового Закону № 1105-ХІV від 23 вересня 1999 року (1105-14) , а саме у разі, коли потерпілому одночасно із щомісячною страховою виплатою призначено пенсію по інвалідності у зв’язку з одним і тим самим нещасним випадком або професійним захворюванням, їх сума не повинна перевищувати середньомісячний заробіток, який потерпілий мав до ушкодження здоров’я.

Сума перерахованої щомісячної страхової виплати та пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (станом на 1 березня відповідного року) обмежується відкоригованим середньомісячним заробітком потерпілого.

При перерахуванні щомісячних страхових виплат з 1 березня для коригування середньомісячної заробітної плати застосовується коефіцієнт, на який перераховуються щомісячні страхові виплати потерпілим (членам їх сімей) за рішенням правління Фонду.

Аналогічна норма міститься й у новій редакції Порядку призначення та здійснення страхових виплат застрахованим особам (членам їх сімей), затвердженого постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 27 квітня 2007 року № 24 (z0715-07) , згідно з пп. 3.4.4., 3.8.2. якого розмір щомісячної страхової виплати встановлюється з урахуванням коефіцієнтів перерахування, які встановлюються правлінням Фонду щороку з

1 березня; перерахування розміру щомісячної страхової виплати проводиться виходячи з відкоригованої заробітної плати на коефіцієнт підвищення страхових виплат, затверджений правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Указаний Порядок призначення та здійснення страхових виплат застрахованим особам (членам їх сімей) затверджено відповідно до

Закону №1105-ХІV від 23 вересня 1999 року (1105-14) , до якого внесено зміни Законом України від 23 лютого 2007 року № 717-V (717-16) , що набрав чинності 20 березня 2007 року, відповідно до яких п. 7 ч. 7 ст. 17 Закону № 1105-ХІV від 23 вересня 1999 року доповнено абзацом одинадцятим та визначено повноваження правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків щодо затвердження Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат.

З матеріалів справи вбачається, що відділенням Фонду проводились перерахування щомісячних страхових виплат позивачу відповідно до постанов правління Фонду: від 28 лютого 2005 року № 3 (на коефіцієнт 1,238) та від

6 березня 2006 року № 3 (v0003583-06) (на коефіцієнт 1,203), від 1 березня 2007 року (на коефіцієнт 1,183), від 1 березня 2008 року (на коефіцієнт 1,125) у кожній з яких зазначено, що такий коефіцієнт взято за даними Державного комітету статистики України.

Таким чином, проведене відділенням Фонду перерахування належних

ОСОБА_1 щомісячних страхових виплат ґрунтується на вимогах закону, а висновок судами було зроблено із порушенням вимог ч. 2 ст. 29 Закону № 1105-ХІV від 23 вересня 1999 року.

За таких обставин у суду першої інстанції не було передбачених законом підстав для задоволення позовних вимог, а в апеляційного суду – для висновку про законність рішення суду першої інстанції.

Ураховуючи те, що судами під час вирішення спору неправильно застосовані норми матеріального права, судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові.

Керуючись ст. ст. 336, 341, 343, 344 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Бородянському районі Київської області задовольнити.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Бородянському районі Київської області, товариства з обмеженою відповідальністю "Агроконртакт" про перерахування розміру відшкодування шкоди та відшкодування моральної шкоди відмовити.

рішення оскарженню не підлягає.