ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"12" липня 2017 р. м. Київ К/800/28216/16
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.
суддів: Цвіркуна Ю.І., Юрченко В.П.,
при секретарі: Горбатюку В.С., розглянувши у судовому засіданні
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аккорда"
на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.09.2015
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2016
у справі № 826/12507/15 Окружного адміністративного суду м. Києва
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аккорда"
до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.09.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2016, в позові ТОВ "Аккорда" до ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 19.06.2015 р. № 0004572203, № 0004582203, № 0004592203 відмовлено.
Висновок судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову вмотивований тим, що позивач не підтвердив належно оформленими документами первинного бухгалтерського обліку господарські операції з поставки товарів (послуг) від ТОВ "Батискаф", ТОВ "Алтібуд", ТОВ "Форум-Менеджмент Груп", ТОВ "Компанія "Дісо"", ТОВ "Гаттака", ТОВ "Адомани", відтак його право на зменшення оподатковуваного прибутку на суму витрат та право на податковий кредит з ПДВ не підтверджено належними доказами.
У касаційній скарзі ТОВ "Аккорда" просить скасувати ухвалені у справі судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на їх не відповідність нормам матеріального та процесуального права, та постановити нове рішення про задоволення позову.
Заслухавши представника позивача, який підтримав касаційну скаргу, та заперечення на касаційну скаргу представника ДПІ, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
У судовому процесі встановлено, що фактичною підставою для прийняття стосовно ТОВ "Аккорда" податкових повідомлень-рішень від 19.06.2015р.: № 0004572203 - про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 3976952,50 грн. (у тому числі: 3181562,00 грн. - основним платежем та 795390,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); № 0004592203 - про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 5675281,25 грн. (у тому числі: 4540225,00 грн. - основним платежем та 1135056,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); № 0004592203 - про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2014 року на 70177,00 грн. слугували висновки ДПІ, викладені в акті від 27.05.2015р. № 319/1-26-50-22-03/39424712 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Аккорда" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Батискаф", ТОВ "Алтібуд", ТОВ "Форум-Менеджмент Груп" за листопад 2014 року, ТОВ "Компанія "Дісо"", ТОВ "Гаттака" за грудень 2014 року та ТОВ "Адамани" за січень 2015 року. Згідно з цим актом ТОВ "Аккорда" порушено пункт 138.2 статті 138, підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункти 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (ПК), що виразилося у завищенні витрат в податковому обліку з податку на прибуток за 2014 рік на 17675345,00 грн., від'ємного значення податку на додану вартість за грудень 2014 року на 70177,00 грн. та податкового кредиту в податковому обліку з податку на додану вартість за листопад, грудень 2014 року, січень 2015 року на загальну суму 4610402,00 грн.; заниженні податку на прибуток за 2014 рік на 3181562,00 грн. та податку на додану вартість за листопад, грудень 2014 року, січень 2015 року на загальну суму 4540225,00 грн. внаслідок відтворення в податковому обліку операцій з поставки товарів та послуг від ТОВ "Батискаф", ТОВ "Алтібуд", ТОВ "Форум-Менеджмент Груп", ТОВ "Компанія "Дісо"", ТОВ "Гаттака" та ТОВ "Адамани", здійснення яких не підтверджено документами первинного бухгалтерського обліку та податкового обліку.
Згідно з актом перевірки щодо наданих позивачем документів на підтвердження задекларованих сум витрат та податкового кредиту та зазначених вище постачальників зафіксовано таку інформацію:
ТОВ "Батискаф": надані податкові накладні від 11.11.2014 р. №№ 40, 41 на поставку монтажних робіт по котельні на загальну суму 145002,00 грн., в тому числі ПДВ 24167,00 грн.; договір про виконання робіт від 06.11.2014 р. № 1364 не наданий; згідно з листом-застереженням від 01.04.2015 р. № 836 доведено на відпрацювання ДФС України щодо ТОВ "Батискаф" як "ймовірного вигодо -набувача"; документально не підтверджено здійснення фінансово-господарської діяльності з платниками податків - постачальниками, що унеможливлює підтвердити взаємовідносини з ТОВ "Фірма "Роні"", ТОВ "Валтек Київ" за листопад 2014 року; встановлено розбіжності в податковому обліку між ТОВ "Батискаф" та ТОВ "Фірма "Роні", ТОВ "Валтек Київ" за листопад 2014 року; перевірка ТОВ "Батискаф" не проведена через встановлений мораторій (відсутній доход у 20 млн. грн. за звітний податковий період) (а.с. 17, т.1-й);
ТОВ "Алтібуд": надані податкові накладні від 10.11.2014 р. № 69, від 11.11.2014 р. №№ 80, 84-86, від 13.11.2014р. № 103, 106 (всього 7 податкових накладних), видаткові накладні від 12.11.2014 р., від 14.11.2014 р. (всього 7) на поставку будівельних матеріалів на загальну суму 29789,10 грн., в тому числі ПДВ 4964,85 грн.; договір поставки, товарно-транспортні накладні не надано; у видаткових накладних не вказано реквізити довіреностей, що є порушенням Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Мінфіну України від 16.05.1996 р. № 99 (z0293-96) (зі змінами та доповненнями) ( зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.06.1996 р. за № 293/1318 (z0293-96) ), зокрема пункту 13 Інструкції (а.с. 17-19, т.1-й);
ТОВ "Форум-Менеджмент Груп": надані господарські договори від 01.11.2014, від 03.11.2014, від 25.11.2014, від 25.12.2014 (всього 11 договорів), видаткові накладні від 31.11.2014 №№ 5, 6, 7, 9, 10, 12, 14, 20, 5583, 5587-5621, 5523 (всього 45), податкові накладні від 30.11.2014 р. №№ 9, 10, 12-14, 109, 115-151 (всього 45) на поставку будівельних матеріалів, комп'ютерного обладнання, пожежної сигналізації, автопричепів, килимового покриття, лісу сухостою, обаполу на загальну суму 18555617,74 грн., в тому числі ПДВ 3092602,96 грн.; не надані товарно-транспортні накладні на перевезення зазначеного вище товару; згідно з податковою інформацією від 22.01.2015р., отриманою від ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві, місцезнаходження ТОВ "Форум-Менеджмент Груп" не встановлено, що унеможливило зустрічну звірку цього товариства по взаємовідносинах з ТОВ "Номекс-Про", ПП "Пром-Тех-Снаб", ТОВ "БК "Артбілд", ТОВ "Ньюкост Менеджментс" за липень, вересень, жовтень 2014 року (а.с. 19-21, т. 1-й);
ТОВ "Компанія "Дісо"": надані договір про надання інформаційних послуг від 29.11.2014 р., акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.12.2014 р. (всього 4 акта), податкові накладні від 31.12.2014 р. №№ 1127-1130 (всього 4 податкові накладні) на поставку послуг (консультації з питань перевірок контролюючими органами, бухгалтерського та податкового обліку, експертиза договорів, матеріалів, щодо яких були перевірки податкових органів) на загальну суму 220000,00 грн., в тому числі ПДВ 36666,68 грн.; та обставина, що надані позивачем податкові накладні не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (сума ПДВ в кожній з них менше 10 тис. грн.), з врахуванням податкової інформації від 17.02.2015 р., отриманої від ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві (щодо неможливості провести зустрічну звірку ТОВ "Компанія "Дісо"" по взаємовідносинах з ТОВ "ДЗЗУ ІЕЗ ім. Є.О.Патона" та СПАТ "Київська овочева фабрика", формування ним податкового кредиту за рахунок ТОВ "Інституту безпеки життєдіяльності", яке не подало податкову декларацію з ПДВ за грудень 2014 року) розцінена в акті перевірки як свідчення безтоварності операцій з поставки позивачу інформаційних послуг від ТОВ "Компанія "Дісо"" (а.с. 21-22, т.1-й);
ТОВ "Гаттака": надані договір про надання рекламних послуг від 27.11.2014 р., акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.12.2014 р., податкова накладна від 31.12.2014 р. № 3 на поставку послуг з проведення комплексної рекламної компанії в період з 01.12.2014 по 31.12.2014 вартістю 2260000,00 грн., в тому числі ПДВ 376666,67 грн.; згідно з листом ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 28.01.2015 р. до ЄДРПОУ стосовно ТОВ "Гаттака" внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, штатна чисельність працівників цього товариства - 2 особи; податкова декларація з ПДВ за грудень 2014 року визнана неподаною (прийнята до відома), а тому є недійсною (а.с. 22, т. 1-й);
ТОВ "Адомани": надані договір про надання рекламних послуг від 23.12.2014, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.01.2015, податкові накладні від 31.01.2015 р. №№ 9-16 на поставку послуг з проведення комплексної рекламної компанії в кінотеатрах, в мережі Інтернет, в мережі facebook, в торгово-розважальних центрах, з виготовлення та адаптації рекламної графічної продукції в період з 01.01.2015 р. по 31.01.2015 р. на загальну суму 6452000,00 грн., в тому числі ПДВ 1075333,33 грн.; згідно з податковою інформацією від 07.04.2015 р., отриманою від ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві, за даними податкового обліку ТОВ "Адомани" (фінансового звіту за 2014 рік, звіту про нараховану заробітну плату (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації)) залишкова вартість основних фондів підприємства становить 0,00 грн., кількість працюючих - 1 особа; щодо основного в січні 2015 року постачальника ТОВ "БЦ-Альянс" внесено запис до ЄДРПОУ про відсутність за місцезнаходженням, операції між ТОВ "БЦ-Альянс" та ТОВ "Адомани" (послуги з проведення комплексної рекламної компанії в мережі Інтернет та в мережі facebook) не підтверджуються, враховуючи реальний час здійснення операцій, наявність трудових ресурсів, майна, економічно необхідних для такого надання послуг або здійснення господарської діяльності (а.с. 22-23, т. 1-й).
Відмовляючи в задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій визнали доведеним довід ДПІ щодо не підтвердження позивачем задекларованих сум витрат та податкового кредиту за операціями із вище переліченими постачальниками належно оформленими документами обліку. Однак, з таким висновком суду можна погодитися лише частково.
Згідно з частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані. На підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін. Третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до частин першої, другої статті 70 цього Кодексу належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу на підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (частини перша, третя статті 86 КАС).
Встановлюючи обставини щодо господарських операцій між позивачем і ТОВ "Форум-Менеджмент Груп", суди першої та апеляційної інстанцій дослідили господарські договори між позивачем і цим постачальником від 01.11.2014 р. № 58/ДР, від 03.11.2014 № ДП7, від 25.11.2014 р. № ДП 9, від 25.11.2014 р. № 12/14, від 25.11.2014 р. № 60/КР, від 25.11.2014 р. № 2912/14Ен, від 25.11.2014 р. № 37/1, від 25.11.2014 р. № 59/КОТ, від 25.11.2014 р. № 3011/2014, від 25.11.2014 р. № ДП 11, від 25.12. 2014 р. № 3012/14, специфікації, видаткові накладні від 30.11.2014 р., акт приймання-передачі товару від 03.11.2014 р., довіреність від 28.11.2014 р., податкові накладні від 30.11.2014 р. і дійшли висновку, що позивач не надав первинну документацію в повному обсязі (видаткові накладні не підтверджують здійснення поставок по всіх договорах, оскільки в них є посилання тільки на частину із перелічених договорів; в матеріалах справи відсутні документи на підтвердження отримання товару (довіреності), його транспортування (товарно-транспортні накладні), докази використання у господарській діяльності). Разом з тим, такий висновок вимагав одночасного зазначення судом, в якій частині поставка підтверджується видатковими накладними. Як свідчить акт перевірки, загальна вартість поставок від ТОВ "Форум-Менеджмент груп" на адресу позивача склала 18555617,74 грн., в тому числі ПДВ 3092602,96 грн. Та обставина, що видаткові накладні містять посилання не на всі договори, укладені між позивачем і ТОВ "Форум-Менеджмент Груп", не може вважатися підставою для не визнання видаткової накладної первинним документом, оскільки договір - це цивільно-правова підстава здійснення господарської операції, а не документ, який складається під час здійснення господарської операції чи безпосередньо після її здійснення, як це передбачено статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-ХІУ ( Закон № 996-ХІV (996-14) ).
Відповідно до частини першої цієї статті підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис" (852-15) , або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина друга ст. 9 Закону № 996-ХІV) (в редакції до внесення змін в частини першу та другу статті 9 Законом України від 03.11.2016 р. N 1724-VIII, який вступив у дію з 03.01.2017 р.).
Не відповідає критерію юридичної визначеності і висновок суду щодо не підтвердження позивачем господарських операцій із ТОВ "Батискаф": вказавши, що позивачем надані податкові накладні від 11.11.2014 р. № 40 на вартість поставки (з ПДВ) 10680,00 грн. та від 11.11.2014 р. № 41 на вартість поставки (з ПДВ) 134322,00 грн., апеляційний суд зазначив, що за відсутності інших первинних документів, що підтверджують господарські операції такого роду, вони не можуть свідчити про фактичне здійснення господарських операцій, яких стосується спір. Суд першої інстанції також вказав, що по операціях з ТОВ "Батискаф" у справі відсутня первинна документація (договір, видаткові накладні, акти приймання-передачі). При цьому суди не дали оцінку платіжним дорученням від 11.11.2014 р. №№ 64, 65 на перерахування позивачем ТОВ "Батискаф" грошових коштів в сумах 10680,00 грн. та 134322,00 грн. відповідно (а.с. 213, 214, т. 1-й), тоді як платіжні доручення, на відміну від господарського договору, є первинним документом в розумінні статті 9 Закону № 996-ХІV і за їх наявності у матеріалах справи висновок суду про не підтвердження позивачем господарських операцій з ТОВ "Батискаф" через ненадання інших облікових документів, крім податкових накладних, не відповідає нормам статей 69 та 86 КАС.
Це ж саме стосується і висновку щодо не підтвердження в судовому процесі операцій з поставки рекламних послуг від ТОВ "Адомани". Відхиляючи довід позивача про підтвердження зазначених операцій технічними завданнями, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що позивач не надав передбачені умовами договору про надання рекламних послуг від 23.12.2014 р. № 0123/01 матеріали (макети, шаблони, програмні модулі), заявки та погодження на розробку рекламної продукції, які б підтверджували отримання ним рекламних послуг; технічні завдання надані не в повному обсязі, відсутня інформація щодо змісту реклами, розміщеної в кінотеатрах, торгових центрах та інші докази; в актах здачі-приймання робіт (надання послуг) відсутні дані щодо представника замовника (позивача), який приймав роботи. Разом з тим, позивач доводить, що рекламні послуги стосувались його господарської діяльності щодо надання в суборенду нежитлових приміщень в будівлях, які розташовані в м. Києві та функціонують як бізнес-центри "Форум Вікторія Парк", "Форум Ділове Містечко", "Форум Сателіт", "Форум Вест Сайд" та складський комплекс по вул. Інженерній, 1а в м. Києві. До справи приєднано додаток № 8 до договору про надання рекламних послуг від 23.12.2014, згідно з яким виконавець (ТОВ "Адомани") зобов'язується розмістити рекламні матеріали замовника (ТОВ "Аккорда") в торгово-розважальних центрах відповідно до додатку № 1 з 01.01.2015 по 31.01.2015 включно. Доповнення № 1 до цього додатку містить інформацію щодо розміщення реклами в мережі відео модулів зі звуком, в тому числі, назви торговельно-розважальних центрів та чисельність їх відвідувачів, час трансляції, хронометраж ролика, період розміщення, схему розміщення, фото/№ відео модуля, кількість відео модулів, ціни в розрізі послуг на кожний торговельно-розважальний комплекс, загальну ціну послуг 170400,00 грн. (з ПДВ). На цю ж суму виконаних робіт (наданих послуг) в матеріалах справи є акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.01.2015р. № АД-0000016, який затверджений директором ТОВ "Аккорда" ОСОБА_4 (а.с. 193, 194, 202, т. 1-й). Так само затверджені й решта актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), складені між ТОВ "Адомани" та ТОВ "Аккорда" (а.с. 195-201, т. 1-й). До справи приєднані звіт "Про результати проведеної комплексної рекламної компанії в рамках договору № 0123/01 від 23.12.2014 (період рекламної компанії: 01.01.2015 по 31.01.2015. Замовник: ТОВ "Аккорда", Виконавець: ТОВ "Адомани"" від 26.02.2015, в якому, зокрема є витяги з мережі Інтернет щодо реклами бізнес-центрів "Форум Бізнес Сіті", "Форум Вест Сайд", "Форум Сателіт", "Форум Вікторія Парк" (а.с. 73-150, т. 3-й), копії платіжних доручень про перерахування позивачем ТОВ "Адомани" грошових коштів за рекламні послуги згідно з договором від 23.12.2014 № 0123/01 (а.с. 215-227, т.1-й), а позивач стверджує, що надавав суду електронний носій рекламної інформації, виготовленої ТОВ "Адомани" (диск з рекламним роликом). Ці докази не отримали оцінки судами попередніх інстанцій, відтак висновок суду про не доведення позивачем поставки від ТОВ "Адомани" послуг не може вважатися таким, що ґрунтується на всебічному та повному з'ясуванні обставин у справі.
Відповідно до пункту 138.1 статті 138 ПК (у редакції Закону України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ, чинній на час виникнення відносин, з приводу прав і обов'язків у яких виник спір) витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (пункт 138.2 цієї статті).
До складу витрат не включаються витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК зі змінами, внесеними Законом України від 07.07.2011р. № 3609-VІ (3609-17) ).
Згідно з підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі, в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Пунктом 198.3 цієї статті встановлено, що одатковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (зі змінами, внесеними Законом України від 07.07.2013 р. № 3609-VІ (3609-17) ).
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (підпункт 198.6 цієї статті).
Встановлення судами першої та апеляційної інстанцій обставин щодо придбання позивачем товарів та послуг в межах фактично здійснених господарських операцій з поставки, вимога судів до позивача підтвердити задекларовані суми витрат та податкового кредиту документами, які відповідно до вимог правових норм повинні складатися під час здійснення господарської операції або безпосередньо після її закінчення, відповідає правильному застосуванню наведених норм матеріального права та нормам статті 71 КАС, зокрема нормі частини першої цієї статті, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Разом з тим, частиною другою цієї статті встановлено особливості доказування в адміністративному процесі, які полягають в покладенні обов'язку на суб'єкта владних повноважень довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності, якщо він заперечує проти позову про їх протиправність. Застосування цих норм процесуального права судом при встановленні обставин у адміністративній справі на користь особи, яка оскаржує рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, буде правильним, якщо суб'єкт владних повноважень надасть суду докази беззаперечного підтвердження правомірності рішення, дії чи бездіяльності. Стосовно спору про правомірність рішення про донарахування сум грошових зобов'язань за податками з підстав нереальності господарських операцій, на підтвердження яких платник податків надав документи, що вимагаються правовими нормами, орган ДФС повинен надати докази, які б беззаперечно спростовували достовірність цих документів. Посилання органу ДФС на обставини, які ймовірно можуть свідчити про те, що господарська діяльність фактично не здійснювалась, а мало місце лише формальне складання документів щодо такої операції, не може бути взяте судом для обґрунтування висновку про встановлення у справі обставин такого змісту.
Водночас, як свідчить зміст акта перевірки, ДПІ в обґрунтування висновку про безтоварність операцій з поставки, фінансові показники яких позивач відтворив в податковому обліку, прямо вказує на ймовірну неправомірну поведінку контрагентів позивача (ТОВ "Батискаф", ТОВ "Компанія "Дісо" (а.с. 6, 21-22, т. 1-й)).
З огляду на вище зазначену не відповідність висновку судів першої та апеляційної інстанцій щодо встановлених обставин у справі нормам статей 70, 71, 86 КАС фактичні обставини у справі не можуть вважатися встановленими, а відтак і спір, що є предметом судового розгляду у цій справі, не може вважатися вирішеним судом правильно.
Відповідно до частини другої статті 227 КАС підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій ухвалі, вжити всі передбачені нормами процесуального права засоби та всебічно й повно встановити обставини справи, дати їм правильну юридичну оцінку відповідно до норм матеріального права, постановивши судове рішення, яке б відповідало вимогам статті 159 КАС.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 229, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аккорда" задовольнити частково, скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.09.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2016, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Головуючий суддя
Судді
підпис Є.А. Усенко
підпис Ю.І. Цвіркун
підпис В.П. Юрченко