УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого
Гнатенка А.В.,
суддів:
Балюка М.І., Гуменюка В.І., Григор’євої Л.І., Косенка В.Й.,-
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до комунального підприємства по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" Деснянського району м. Києва, треті особи: об’єднання співвласників багатоквартирного будинку "Пролісок" (далі – ОСББ "Пролісок"), Деснянська районна у м. Києві державна адміністрація, про зобов’язання вчинити дії,
в с т а н о в и л а:
У грудні 2007 року ОСОБА_1 звернулася із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 25 травня 2005 року вона працює двірником в КП УЖГ "Житлорембудсервіс" Деснянського району м. Києва і має право на службову квартиру. Позивачка проживає в АДРЕСА_1, яка визнана службовою, відповідає усім характеристикам, які необхідні для надання їй зазначеної квартири. Однак відповідач відмовляє у прийнятті рішення про виділення їй даної квартири. Просила зобов’язати відповідача прийняти рішення про виділення їй АДРЕСА_1.
У лютому 2008 року ОСОБА_2 звернулася із позовом до КП УЖГ "Житлорембудсервіс" про зобов’язання вчинити дії. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що, вона довгий час працювала в КП УЖГ "Житлорембудсервіс" двірником. В даний час вона працює у відповідача на посаді майстра і також має право на отримання службового житлового приміщення, є одинокою матір’ю, має двох дітей та перебуває на черзі на отримання службової квартири. Ураховуючи викладене, ОСОБА_2 просила задовольнити її позовні вимоги та зобов’язати відповідача надати їй АДРЕСА_1.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 30 травня 2008 року зазначені позовні вимоги були об’єднані в одне провадження.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 2 липня 2008 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду м. Києва 25 вересня 2008 року, позов ОСОБА_1 задоволено. Зобов’язано КП УЖГ "Житлорембудсервіс" Деснянського району м. Києва у десятиденний термін прийняти рішення про надання службової АДРЕСА_1 для проживання ОСОБА_1 та членам її сім’ї. У задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
У касаційній скарзі КП УЖГ "Житлорембудсервіс" Деснянського району м. Києва просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовити у повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 та відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_2, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ОСОБА_1 була поселена у спірну квартиру не самовільно, а з підстав, передбачених розпорядженнями Деснянської РДА в м. Києва та ОСББ "Пролісок", які є чинними. ОСОБА_2 також має право на отримання службового приміщення, однак спірна квартира на даний час не є вільною, а тому вона не може бути їй виділена.
Проте з такими висновками судів погодитися не можна.
Відповідно до статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд. Виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Установлено, що ОСОБА_1 з 25 травня 2005 року працює на посаді двірника у КП УЖГ "Житлорембудсервіс" Деснянського району м. Києва.
ОСОБА_2 з 1994 року по 2 лютого 2006 року працювала у відповідача на посаді двірника. 2 лютого 2006 року вона була переведена на посаду майстра ЖЗЕК – 301.
Переліком категорій працівників, яким може бути надано службове жиле приміщення, затвердженим постановою Ради Міністрів УРСР від 4 лютого 1988 року № 37, передбачено, що право на надання службового жилого приміщення мають працівники житлово – комунального господарства, у тому числі майстер технічної дільниці та двірник житлово – експлуатаційної організації.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2. мають право на отримання службового жилого приміщення.
Однак, службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв’язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього
Статтею 121 ЖК України передбачено, що службові жилі приміщення надаються згідно порядку, передбаченого законодавством, цим Кодексом та іншими актами законодавства України.
Службові жилі приміщення надаються, відповідно до пункту 16 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 4 лютого 1988 року № 37 (далі – Постанова), за рішенням адміністрації підприємства, установи, організації та інших, у віданні яких знаходяться ці приміщення, затвердженим виконкомом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів, на території якої знаходиться відповідне підприємство, установа, організація.
На підставі рішення про надання службового жилого приміщення виконком районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане службове приміщення (пункт 21 Положення).
Судом не з’ясовано на підставі чого ОСОБА_1 було вселено у спірну квартиру, чи було рішення адміністрації КП УЖГ "Житлорембудсервіс" Деснянського району м. Києва на її вселення у спірну квартиру, а також чи видавався їй ордер на заселення спірної квартири.
Установлено, що розпорядженням Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації від 19 лютого 2004 року № 133 АДРЕСА_1 включено до числа службових жилих приміщень КП УЖГ "Житлорембудсервіс" Деснянського району м. Києва.
Однак, судом не з’ясовано чи перебуває спірна квартира на балансі у КП УЖГ "Житлорембудсервіс" Деснянського району м. Києва, а також чи є КП УЖГ "Житлорембудсервіс" Деснянського району м. Києва належним відповідачем у справі.
Крім того, згідно статті 215 ЦПК України за змістом рішення суду повинно бути мотивовано із посиланням на закон та інші нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено права і обов’язки сторін у спірних правовідносинах, керуючись якими суд встановив обставини справи, права і обов’язки сторін.
Ураховуючи викладене, судами не встановлено правове становище квартири, не повно з’ясовано обставини справи, не досліджено всі докази і не надано їм оцінки.
Вияснення цих обставин має суттєве значення для правильного вирішення спору.
Апеляційний суд на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права уваги не звернув і помилково залишив рішення суду першої інстанції без змін.
Оскільки порушення норм матеріального та процесуального права призвело до неправильного вирішення справи, судові рішення не можуть залишатися у силі і підлягають скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для розгляду іншим суддею.
Керуючись статтями 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу комунального підприємства по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" Деснянського району м. Києва задовольнити частково.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 2 липня 2008 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва 25 вересня 2008 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для розгляду іншим суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий А.В. Гнатенко Судді: М.І. Балюк Л.І. Григор’єва В.І. Гуменюк В.Й. Косенко