Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, третя особа – виконком Броварської міської ради, про стягнення коштів на придбання квартири,

У березні 2008 року ОСОБА_1 звернулася із зазначеним позовом, посилаючись на те, що вона була власником АДРЕСА_1 згідно свідоцтва про право власності, виданого на підставі рішення виконкому Горностайпільської сільської ради від 14 листопада 2000 року № 58. 22 лютого 2001 року позивачка отримала цільове направлення КМДА про переселення її з с. Горностайпіль Іванківського району Київської області відповідно до статті 4 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Позивачка була направлена у м. Бровари з правом одержання там житла. 12 квітня 2001 року ОСОБА_1 подала заяву на ім’я Броварського міського голови. 24 травня 2001 року виконкомом Броварської міської ради прийнято рішення про взяття її на квартирний облік на пільгових умовах з включенням в список для одержання житла поза чергою. Однак, ОСОБА_1 квартиру так і не отримала. Ураховуючи викладене, просила задовольнити її позовні вимоги та зобов’язати виконком Броварської міської ради надати їй двокімнатну квартиру у м. Бровари з урахуванням її права на отримання додаткової житлової площі, стягнути з виконкому Броварської міської ради на її користь 50 000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Позивачка неодноразово уточнювала свої позовні вимоги.

З останнім уточненням позовних вимог ОСОБА_1 звернулася до суду 23 червня 2008 року, зазначивши про те, що 5 березня 2008 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 230 "Про затвердження порядку використання у 2008 році коштів, передбачених в державному бюджеті для забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", згідно якої затверджено використання у 2008 році коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Головним розпорядником коштів є Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, яке на думку позивача, є належним відповідачем.

У зв’язку із зазначеними обставинами ОСОБА_1, уточнюючи свої позовні вимоги, відмовилася від моральної шкоди та просила стягнути з Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи на її користь вартість двокімнатної квартири у м. Бровари у розмірі 645 190 грн. з перерахуванням суми виконкому Броварської міської ради, де вона перебуває на квартирному обліку.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 червня 2008 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Київської області від 23 жовтня 2008 року, позов задоволено. Стягнуто з Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи 645 190 грн. для придбання двокімнатної квартири для ОСОБА_1, яка перебуває на квартирному обліку у виконавчому комітеті Броварської міської ради Київської області.

У касаційній скарзі Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач має право на позачергове забезпечення житловою площею на підставі статей 20, 21, 32 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Проте з такими висновками судів погодитися не можна.

Відповідно до статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Установлено, що на підставі цільового направлення Київської обласної державної адміністрації від 22 лютого 2001 року по переселенню, як постраждалої внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до статті 4 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ОСОБА_1 була переселена у м. Бровари з правом одержання там житла.

Статтею 32 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачені підстави забезпечення громадян, які евакуйовані, відселені (відселяються) або самостійно переселилися (переселяються), жилими приміщеннями.

Органи місцевого самоврядування щорічно виділяють для забезпечення жилою площею вказаних громадян 15 процентів всього збудованого житла, для чого Кабінет Міністрів України щорічно виділяє обласним державним адміністраціям, на території яких переселяються громадяни з території радіоактивного забруднення, цільовим призначенням капітальні вкладення відповідно до кількості сімей, що самостійно переселилися.

Зі змісту статті 63 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" убачається, що забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, здійснюється за рахунок бюджетних коштів. Порядок використання цих коштів на кожний рік визначається Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2008 року № 230 (230-2008-п) передбачено, що головним розпорядником бюджетних коштів є МНС України.

Згідно частини першої статті 23 Бюджетного Кодексу України будь – які зобов’язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення.

Розподіл бюджетних коштів здійснюється з урахуванням кількості громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і перебувають на обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов (квартирному обліку), згідно з поданими Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями даними.

Судом не з’ясовано питання виділення з бюджету цільових коштів на придбання житла для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також не досліджено порядок розподілу бюджетних коштів.

Згідно статті 215 ЦПК України резолютивна частина рішення повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні і такі, що випливають із встановлених фактичних обставин справи, висновки по суті розглянутих вимог і залежно від характеру справи давати відповіді на інші питання.

Суд не визначився із правовідносинами, оскільки, стягуючи з МНС України кошти, в резолютивній частині рішення не зазначив на користь кого ці кошти підлягають стягненню.

Крім того, адміністративна справа, відповідно до статті 3 КАС України, це переданий на вирішення адміністративного суду публічно – правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Установлено, що відповідачем у справі є Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Судом не наведено мотивів, чому він вважав за необхідне розглядати справу у порядку цивільного судочинства, а не за правилами КАС України (2747-15) .

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції на ці недоліки уваги не звернув.

Вияснення цих обставин має суттєве значення для правильного вирішення спору.

Оскільки порушення норм матеріального та процесуального права призвело до неправильного вирішення справи, судові рішення не можуть залишатися у силі і підлягають скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для розгляду іншим суддею.

Керуючись статтями 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи задовольнити частково.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 червня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 23 жовтня 2008 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для розгляду іншим суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.