Суддя Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Перепічай В.С.розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Києво-Чорноморського районного суду Автономної Республіки Крим від 10 грудня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 3 червня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні будинком і земельною ділянкою,

ОСОБА_1 звернулась до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 19.12.2005 року після смерті чоловіка ОСОБА_3 вона є власником житлового будинку АДРЕСА_1. ЇЇ покійний чоловік проживав у будинку з 1929 року, а вона з 1956 року. У 60-ті роки її чоловік відновив вказаний будинок, який був частково зруйнований і побудував фронтон до будинку. У 1987 році суміжний житловий будинок АДРЕСА_1 купив відповідач. У 1996 році ОСОБА_2 при оформленні приватизації земельної ділянки заявив, що фронтон належить йому. Після чого став чинити перешкоди в користуванні будинком і земельною ділянкою - розбив отмостку, зробив прибудову до тамбура її будинку, під її хвірткою вбив коли, прив’язав собаку і чинить перешкоди в користуванні земельною ділянкою.

Уточнивши свої позовні вимоги позивачка просила зобов’язати відповідача не чинити перешкоди в користуванні частиною земельної ділянки, що належить їй, необхідною для обслуговування домоволодіння шляхом зносу самовільно побудованого навісу до веранди будинку і надання проходу. Крім того, позивачка просила суд визнати право власності спочатку за її покійним чоловіком ОСОБА_3, а потім за нею на земельну ділянку розміром 5 кв.м, що знаходиться за сараями літер "В" та "И", яким позивачка користувалась з 1956 року по 1998р., і він був відведений їм при розділі домоволодіння, але помилково був не включений в державний акт, та зобов’язати Чорноморський районний відділ земельних ресурсів внести вказану земельну ділянку до плану зовнішніх меж земельної ділянки, і видати новий державний акт на земельну ділянку, що їй належить без підпису ОСОБА_2

Рішенням Чорноморського районного суду Автономної Республіки Крим від 10 грудня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 3 червня 2009 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

У обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 посилається на невідповідність висновків судів обставинам справи, неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права і ставить питання про скасування судових рішень й ухвалення нового рішення, яким задовольнити її позовні вимоги.

У відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити з таких підстав.

За змістом ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні судів першої та апеляційної інстанції чи відкинуті ними, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу та про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи касаційної скарги і зміст оскаржуваних рішень не дають підстав для висновку про те, що судами допущено неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, та зазначені доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України, у разі якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись ст. 328 ЦПК України,

У відкритті касаційного провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні будинком і земельною ділянкою за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво-Чорноморського районного суду Автономної Республіки Крим від 10 грудня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 3 червня 2009 року відмовити.

Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.