У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 вересня 2009 року м. Київ
Суддя Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Перепічай В.С.
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Чернігівської області від 19 червня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" про визнання додаткової угоди до кредитного договору недійсною,
в с т а н о в и в:
У березні 2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 07.06.2007 року між нею та відповідачем було укладено кредитний договір №26/46, відповідно до якого вона отримала кредит в розмірі 35000 доларів США, з кінцевим строком повернення 13.05.2016 року, для проведення ремонту житла та покращення житлових умов в житловому будинку зі сплатою 13% річних. 19.11.2008 року між сторонами була укладена додаткова угода до зазначеного кредитного договору, відповідно до якої за користування кредитами коштами встановлюється плата в розмірі 17% річних. В обґрунтування своїх вимог позивачка зазначала, що зміни до договору були ініційовані банком безпідставно та протизаконно. Пункт 5.1 договору передбачає зміну розміру процентної ставки за користування кредитом лише у разі зміни процентних ставок на кредитному ринку України. Проте, відповідач мотивував підвищення процентної ставки зростанням вартості грошових ресурсів на міжбанківському кредитному ринку України. Крім того, постановою НБУ №319 від 11.10.2008 року комерційним банкам заборонено підвищувати ставку по кредитах, якщо облікова ставка НБУ залишається незмінною. Облікова ж ставка НБУ останній раз змінювалася 30 квітня 2008 року і на момент укладення додаткової угоди становила 12% річних. Крім того, вищевказану додаткову угоду ОСОБА_1 підписала під впливом тяжких обставин і на вкрай невигідних умовах, що суперечить вимогам ст. 233 ЦК України, оскільки в разі відмови від підвищення процентної ставки за користування кредитом вона повинна була повернути банку існуючу заборгованість за кредитом, нараховані проценти та можливі штрафні санкції в повному обсязі. А тому, просила суд визнати недійсною додаткову угоду №2 від 19.11.2008 року до кредитного договору №26/46 від 07.06.2007 року і стягнути на її користь з відповідача понесені нею судові витрати.
Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 13 квітня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано недійсною додаткову угоду №2 від 19.11.2008 року до кредитного договору №26/46 від 07.06.2007 року, укладену між ОСОБА_1 та ВАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" про підвищення кредитної ставки як таку, що вчинена під впливом тяжких обставин і на вкрай невигідних умовах. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 19 червня 2009 року рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 13 квітня 2009 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсною додаткової угоди №2 від 19.11.2008 року до кредитного договору №26/46 від 07 червня 2007 року з підстав укладення її під впливом тяжких обставин і на вкрай невигідних умовах скасовано. У позові ОСОБА_1 про визнання додаткової угоди до кредитного договору недійсною з підстав укладення її під впливом тяжких обставин і на вкрай невигідних умовах відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ВАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" 4 грн. 25 коп. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
У обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та порушення норм процесуального права і ставить питання про скасування судового рішення і залишення в силі рішення суду першої інстанції.
У відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити з таких підстав.
За змістом ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні судів першої та апеляційної інстанції чи відкинуті ними, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу та про перевагу одних доказів над іншими.
Доводи касаційної скарги і зміст оскаржуваного рішення не дають підстав для висновку про те, що апеляційним судом допущено неправильне застосування норм матеріального права чи порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, та зазначені доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України, у разі якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України,
у х в а л и в :
У відкритті касаційного провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" про визнання додаткової угоди до кредитного договору недійсною за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Чернігівської області від 19 червня 2009 року відмовити.
Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду України В.С. Перепічай