Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: Долматівська сільська рада Голопристанського району Херсонської області, комісія з приватизації державного житлового фонду Голопристанського району Херсонської області, про визнання права власності на частину будинку, що знаходиться у спільній власності,

У вересні 2007 року ОСОБА_1 звернулася із зазначеним позовом, посилаючись на те, що вона з 1991 року проживала та була зареєстрована зі своєю сім’єю, а саме: матір’ю ОСОБА_3 та сестрою ОСОБА_4., які є відповідачами по справі, у АДРЕСА_1. Через деякий час з її матір’ю став проживати співмешканець – відповідач по справі ОСОБА_2, який згодом був зареєстрований за зазначеною адресою. 2 жовтня 1997 року позивачка, будучи неповнолітньою особою, уклала шлюб та стала проживати окремою сім’єю. У 1999 році їй стало відомо, що вона виписана із спірного будинку. 13 січня 2000 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4. отримали свідоцтво про право власності на спірний будинок. Позивачка вважає, що вона незаконно була виписана із спірного будинку, що позбавило її можливості реалізувати своє право на приватизацію. Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила задовольнити її позовні вимоги та визнати за нею право власності на ? частину АДРЕСА_1.

Справа судами розглядалася неодноразово.

Останнім рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 21 серпня 2008 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 28 жовтня 2008 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити рішення, яким задовольнити її позовні вимоги, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 5 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" до членів сім’ї наймача включаються лише громадяни, які постійно проживають в квартирі (будинку) разом з наймачем або за якими зберігається право на житло.

Установлено, що ОСОБА_1 з 1997 року, після вступу в шлюб, проживала окремо від ОСОБА_3, ОСОБА_4. та ОСОБА_2

1 червня 1999 року позивачка виписана із спірного будинку в інше господарство.

Тобто, на момент приватизації спірного будинку ОСОБА_1 не була членом сім’ї ОСОБА_3 і за нею не зберігалося право на житло.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, обґрунтовано виходив з того, що ОСОБА_1 не мала права на приватизацію АДРЕСА_1. Крім того, позивачка зазначає, що причиною пропуску строку на звернення до суду є те, що хоча вона і дізналася про порушення свого права на приватизацію у 1999 році, але не знала про можливість захисту порушених прав. Суд дійшов обґрунтованого висновку, що зазначена причина пропуску строку не є поважною, а тому підстави для його поновлення відсутні.

У відповідності до частини 1 статті 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або вирішені ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно статті 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судами першої та апеляційної інстанцій досліджено обставини справи повно, зібраним доказам дана оцінка.

Судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 335, 337, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 21 серпня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 28 жовтня 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.