Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права користування жилим приміщенням, усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Золочівського районного суду Львівської області від 31 травня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 17 грудня 2007 року,

У квітні 2007 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 21 вересня 2001 року уклала шлюб із ОСОБА_3, який є членом сім’ї ОСОБА_2 - наймача квартири АДРЕСА_1. З моменту укладення шлюбу мешкає в зазначеній квартирі, проте відповідачка чинить їй перешкоди в реєстрації за місцем проживання. Просила визнати за нею право користування квартирою АДРЕСА_1 та зобов’язати ОСОБА_2 не чинити їй перешкод у проживанні в спірній квартирі в якості члена сім’ї наймача.

рішенням Золочівського районного суду Львівської області від 31 травня 2007 року позов задоволено, визнано за ОСОБА_1 право користування квартирою АДРЕСА_1

Додатковим рішенням Золочівського районного суду Львівської області від 30 липня 2007 року рішення цього суду від 31 травня 2007 року доповнено: ухвалено провести реєстрацію ОСОБА_1 без письмової згоди ОСОБА_2

Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 17 грудня 2007 року рішення Золочівського районного суду Львівської області від 31 травня 2007 року та додаткове рішенням Золочівського районного суду Львівської області від 30 липня 2007 року залишено без змін.

ОСОБА_2 звернулася з касаційною скаргою до Верховного Суду України, в якій просить скасувати рішення Золочівського районного суду Львівської області від 31 травня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 17 грудня 2007 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Касаційна скарга підлягає задоволенню.

Задовольняючи позов про визнання права користування спірним житлом і визнання права на реєстрацію у квартирі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що ОСОБА_1 як член сім’ї наймача тривалий час мешкає у квартирі, виконує всі обов’язки, що випливають з договору найму жилого приміщення; квартиронаймач ОСОБА_2, заперечуючи проти реєстрації позивачки в квартирі, не заперечує проти її проживання.

Повністю з такими висновками погодитись не можна.

Відповідно до ст. 64 ЖК України члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство .

За положеннями ч. 2 ст. 65 ЖК України особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім’ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім’ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім’ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

Згідно з роз’ясненнями, що містяться в п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року № 2 "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" (v0002700-85) (зі змінами, внесеними постановами Пленуму від 10 березня 1989 року № 2 та від 25 грудня 1992 року № 3), при розгляді спорів про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з’ясувати порядок, встановлений при їх вселенні, зокрема: чи була письмова згода на це всіх членів сім’ї наймача, чи прописані вони в цьому жилому приміщенні, чи було це приміщення постійним місцем їх проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість їх проживання, чи не обумовлювався угодою між цими особами, наймачем і членами сім’ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням . Однак відсутність письмової згоди членів сім’ї наймача на вселення сама по собі не свідчить про те, що особи, які вселилися, не набули права користування жилим приміщенням, якщо за обставинами справи безспірно встановлено, що вони висловлювали таку згоду.

Судом установлено, що ОСОБА_2 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4, після смерті якого за рішенням Золочівської міської ради від 27 вересня 1991 року стала наймачем квартири АДРЕСА_1. ОСОБА_3 народився в цій квартирі, зареєстрований у ній і весь час проживав як член сім’ї наймача – свого батька, ОСОБА_4 ОСОБА_1 перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 з 21 вересня 2001 року та із цього часу постійно мешкає в цій квартирі, хоча зареєстрована в приватному будинку свого батька за адресою: АДРЕСА_2.

Разом з тим судами не встановлено, що ОСОБА_1 будь-коли була членом сім’ї квартиронаймача ОСОБА_2 і на цій підставі вселилася до спірної квартири; що сторони вели спільне господарство; що ОСОБА_2 будь-коли висловлювала згоду на реєстрацію ОСОБА_1 у квартирі. Навпаки, свої позовні вимоги ОСОБА_1 мотивувала тим, що неодноразово зверталася до ОСОБА_2 з проханням дати згоду на реєстрацію її в квартирі в якості члена сім’ї, проте відповідачка дати згоду не бажала й не бажає.

Ураховуючи викладене, колегія суддів дійшладо висновку, що відсутні передбачені законом підстави для задоволення позову ОСОБА_1 про визнання за нею права на користування квартирою та про усунення перешкод у користуванні житлом шляхом реєстрації в спірній квартирі.

Оскільки у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки доказів, обставини справи встановлені повно й правильно, але допущено помилку в застосуванні норм матеріального права, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 336, 341 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду Украйни

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

рішення Золочівського районного суду Львівської області від 31 травня 2007 року, додаткове рішення Золочівського районного суду Львівської області від від 30 липня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 17 грудня 2007 року скасувати, ухвалити нове рішення.

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права користування жилим приміщенням, усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням.

рішення оскарженню не підлягає.