Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Луспеника Д.Д., Балюка М.І., Барсукової В.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 квітня 2009 року,

У серпні 2008 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2. про стягнення аліментів на утримання їхнього неповнолітнього сина – ОСОБА_3, 1994 року народження, в розмірі 1000 грн. щомісяця.

Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 9 лютого 2009 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1. аліменти на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_3, 1994 року народження, в сумі 500 грн. щомісяця.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 квітня 2009 року рішення місцевого суду в частині розміру аліментів змінено. Стягнуто з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1. аліменти на утримання сина – ОСОБА_3, 1994 року народження, в розмірі ? заробітку (доходу), але не менш, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення апеляційного суду скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно зі ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Установлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків суду не спростовують.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов’язкового скасування судового рішення.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 квітня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.