Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Лященко Н.П.,

суддів: Костенка А.В., Перепічая В.С.,

Мазурка В.А., Прокопчука Ю.В., -

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом служби автомобільних доріг у Рівненській області до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про виселення, за касаційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3 на рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 3 липня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 17 листопада 2008 року,

У жовтні 2007 року служба автомобільних доріг у Рівненській області звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4. та ОСОБА_5. про виселення, посилаючись на те, що вона є замовником будівництва автомобільної дороги Київ – Чоп 384 км – 388 км, об’їзду навколо с. Верба Дубенського району Рівненської області.

Автомобільна дорога, що будується підрядником за проектною документацією, затвердженою наказом Державної служби автомобільних доріг України від 29 грудня 2006 року № 669, проходить по земельних ділянках, які у відповідності до рішення виконкому Рівненської обласної ради від 18 червня 1991 року № 107 відведені під реконструкцію автодороги Київ – Чоп 384 км – 388 км, на яких знаходяться житлові будинки громадян, що підлягають знесенню у зв’язку з вилученням земельних ділянок для державних потреб у відповідності до ст. 111 ЖК України. Згідно положень цієї статті, державна організація, для якої відводиться земельна ділянка, повинна надати громадянам, будинки яких підлягають знесенню, інше благоустроєне жиле приміщення.

Розпорядженням голови Дубенської районної державної адміністрації від 8 жовтня 2007 року № 474, затверджено акт державно приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом жилого будинку АДРЕСА_1, що входить до складу будівництва зазначеної вище автодороги, збудованого в порядку компенсації за знесення будинку АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_1. та членів його сім’ї. Зазначеним розпорядженням зобов’язано Службу автомобільних доріг у Рівненській області передати збудований в порядку компенсації жилий будинок ОСОБА_1 та членам його сім’ї та приступити до демонтажу його будинку АДРЕСА_2.

Службою автомобільних доріг у Рівненській області листом від 10 жовтня 2007 року за №7/1480 повідомлено ОСОБА_1. та членів його сім'ї про передачу в експлуатацію зазначеного новозбудованого будинку і необхідності звільнення будинку, в якому вони проживають для можливості проведення робіт по будівництву автомобільної дороги Київ - Чоп.

Оскільки відповідачі у добровільному порядку відмовляються переселитися в новозбудований будинок, служба автомобільних доріг не може виконати взяті на себе зобов'язання по введенню в експлуатацію об'їзної дороги навколо с. Верба Дубенського району Рівненської області.

Позивач просив позов задовольнити.

Рішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 3 липня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 17 листопада 2008 року, позов задоволено.

Виселено ОСОБА_1., ОСОБА_2.ОСОБА_3., ОСОБА_4 та ОСОБА_5. з будинку АДРЕСА_2, який підлягає знесенню у зв’язку з державними потребами, у жилий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_1 з подальшою передачею будинку у приватну власність відповідачів.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5. ставлять питання про скасування судових рішень, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Судові рішення не відповідають цим вимогам.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що при знесенні будинку відповідачів за погодженням з ними їм збудовано новий будинок з господарськими будівлями, який передається у їх приватну власність, що відповідає вимогам ст. 173 ЖК України.

Проте з такими висновками судів погодитися не можна.

Судами встановлено, що рішенням виконавчого комітету Рівненської обласної ради від 18 червня 1991 року № 107 відведено під реконструкцію автодороги Київ – Чоп 384 км – 388 км земельну ділянку в с. Верба Дубенського району, на якій знаходяться жилі будинки та господарські будівлі громадян, які підлягають знесенню, у тому числі частина жилого будинку АДРЕСА_2, в якому живуть відповідачі ( а. с. 6-8).

Службою автомобільних доріг у Рівненській області, яка є замовником будівництва доріг, побудовано жилий будинок АДРЕСА_1 з господарськими будівлями для сім’ї ОСОБА_1. у складі п’яти осіб, який прийнято в експлуатацію відповідно до акта державної приймальної комісії від жовтня 2007 року (а.с.12-19).

У касаційній скарзі відповідачі вказують, що вони зверталися з листом до служби автомобільних доріг з проханням врахувати при переселенні сім’ю ОСОБА_4., яка проживає разом з сім’єю ОСОБА_1.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції не звернув уваги, що сім’я ОСОБА_4. є окремою сім’єю, а виходив з того, що ОСОБА_5. і ОСОБА_4. є членами сім’ї ОСОБА_1

При цьому суд не з’ясував, хто є власником будинку АДРЕСА_2 та передав будинок АДРЕСА_1 у приватну власність всіх відповідачів у справі; не перевірив, чи мають право всі відповідачі на передачу їм у власність новозбудованого будинку.

Апеляційний суд на викладене уваги не звернув, не перевірив доводів апеляційної скарги та залишив рішення суду першої інстанції без змін.

За таких обставин ухвалені у справі судові рішення вважати обґрунтованими немає підстав. Такі рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3 на рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 3 липня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 17 листопада 2008 року задовольнити частково.

Рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 3 липня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 17 листопада 2008 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.