Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Гуменюка В.І., суддів: Балюка М.І., Барсукової В.М.,-

розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Бучацької міської ради Тернопільської області, управління земельних ресурсів у Бучацькому районі про визнання Державного акта на право власності на земельну ділянку недійсним, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та визнання правочину нікчемним,

У липні 2006 року ОСОБА_1 звернувся із зазначеним позовом, посилаючись на те, що у 1983 році він купив незакінчений жилий будинок АДРЕСА_1 який розташований на земельній ділянці розміром 640 кв.м. Коли встановлював огорожу, то залишив для стежки 8 кв.м. землі. Після смерті ОСОБА_3. разом з успадкованим жилим будинком у користування ОСОБА_2. перейшла і земельна ділянка, що була у користуванні спадкодавця. У 1999 році ОСОБА_2. приватизувала свою земельну ділянку та незаконно захопила дану стежку площею 8 кв.м., яка належала позивачу, чим порушила його права землевласника. Просив визнати Державний акт на право власності на земельну ділянку недійсним та усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 8 кв.м.

В ході судового розгляду позивач доповнив позовні вимоги та просив визнати нікчемним правочин – протокол погодження меж земельної ділянки від 7 грудня 1998 року між ним та ОСОБА_2

Рішенням Бучацького районного суду Тернопільської області від 20 січня 2009 року позов задоволено частково. Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,17 га, яка розташована по АДРЕСА_2 виданий 28 січня 1999 року ОСОБА_2. визнано недійсним в частині надання їй у приватну власність земельної ділянки площею 8 кв.м. і в цій частині скасовано згідно додатку № 3 до висновку судової земельно-технічної експертизи за № 70 від 25 червня 2008 року. Зобов’язано ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1. у користуванні земельною ділянкою площею 8 кв.м. Стягнуто з відповідача на користь позивача 1 296 грн. судових витрат. В решті позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Тернопільської області від 7 травня 2009 року рішення Бучацького районного суду Тернопільської області від 20 січня 2009 скасовано в частині визнання частково незаконним та скасування Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, яка розташована по АДРЕСА_2 виданий 28 січня 1999 року ОСОБА_2. та зобов’язання ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1. у користуванні земельною ділянкою площею 8 кв.м., стягнення судових витрат та в цій частині ухвалено рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. В решті рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення судами норм процесуального права.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно вимог частини 2 статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

За правилами статті 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи скарги висновків суду не спростовують. Підстав для його скасування не встановлено.

Керуючись статтями 332, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення апеляційного суду Тернопільської області від 7 травня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.