Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Гуменюка В.І., суддів: Балюка М.І., Барсукової В.М.,-

розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ОСОБА_3, третя особа – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коновал Зулейха Фаатівна, про визнання права власності на ? частину будинку та визнання частково недійсним заповіту, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, треті особи: 12 Київська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Київського нотаріального округу Коновал Зулейха Фаатівна, про визнання права власності на ? частину спадкового майна, визнання заповіту частково недійсним та визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом,

ОСОБА_1 звернулася із зазначеним позовом, посилаючись на те, що її батьки ОСОБА_5. та ОСОБА_4. побудували будинок АДРЕСА_1 мали грошові вклади в відділеннях Ощадбанку м. Києва. Крім того з ними проживав їх онук ОСОБА_3..11 липня 1993 року померла мати позивачки – ОСОБА_4. і вона в установлений строк звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, а її сестра – ОСОБА_2. відмовилась від спадщини, про що написала письмову заяву у грудні 2002 року. Отже, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_5 мали право по ? частині спадкового майна померлої ОСОБА_4. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позиваки – ОСОБА_5., вона в установлений строк звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Вважає, що відповідачі мають право лише на ? частину спадкового майна після смерті її батька. Просила визнати за нею право власності на ? частину будинку АДРЕСА_1 визнати право власності на грошовий вклад в філії Ощадбанку, що належав її матері ОСОБА_4., а також визнати частково недійсним заповіт на ім’я ОСОБА_3. складеного ОСОБА_5 5 квітня 2002 року та стягнути з відповідачів на її користь судові витрати у розмірі 10 050 грн.

ОСОБА_2. звернулася із зустрічним позовом до ОСОБА_1. та ОСОБА_3. про визнання права власності на ? частину спадкового майна, визнання заповіту частково недійсним та визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом. Посилалася на те, що після смерті ОСОБА_4. у 1993 році фактично прийняла спадщину, проживала у спірному будинку, несла витрати по його утриманню, розпоряджалась всім майном. Після смерті ОСОБА_5. у 2002 році в установлений строк звернулася із заявою про прийняття спадщини в нотаріальну контору.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 26 грудня 2008 року позов ОСОБА_1. та зустрічний позов ОСОБА_2. задоволені частково. Визнано за ОСОБА_1. право власності на 7/18 частин будинку АДРЕСА_1. Визнано за ОСОБА_2. право власності на 7/18 частин будинку АДРЕСА_1. Визнано частково недійсним заповіт на ім’я ОСОБА_3. складений ОСОБА_5 Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 19 грудня 2002 року на ім’я ОСОБА_1. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2., ОСОБА_3. на користь ОСОБА_1. 8 934 грн. у рахунок відшкодування витрат на правову допомогу. В решті позовні вимоги ОСОБА_1. та ОСОБА_2. залишено без задоволення.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 12 березня 2009 року рішення Святошинського районного суду м. Києва від 26 грудня 2008 року в частині стягнення витрат на правову допомогу скасовано та в цій частині ухвалено рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. В решті рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення судами норм процесуального права.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно вимог частини 2 статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

За правилами статті 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи скарги висновків суду не спростовують. Підстав для їх скасування не встановлено.

Керуючись статтями 332, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 26 грудня 2008 року та рішення апеляційного суду м. Києва від 12 березня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.