Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: третя нотаріальна контора м. Севастополя, відділ опіки та опікування Гагарінської районної державної адміністрації, про усунення від права на спадкування згідно із законом та визнання права власності, за зустрічним позовом ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третьої Севастопольської державної нотаріальної контори про визнання заповіту недійсним та визнання права власності на квартиру в порядку спадкування,

У січні 2006 року ОСОБА_1 звернувся із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 11 липня 2005 року помер його рідний брат ОСОБА_1 Він є його спадкоємцем за заповітом. Обов’язкова частка спадщини належить неповнолітньому сину померлого ОСОБА_3 та дружині померлого ОСОБА_2 Вважає, що відповідачка повинна бути усунута від права на спадкування, оскільки ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через тяжку хворобу був у безпорадному стані. Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив задовольнити його позовні вимоги та усунути відповідачку від права на спадкування за законом та визнати за ним право власності на частку спадкового майна – АДРЕСА_1 та стягнути з відповідача на його користь судові витрати.

ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, звернулася із зустрічним позовом до ОСОБА_1, третьої Севастопольської державної нотаріальної контори про визнання заповіту недійсним заповіту на користь ОСОБА_1, визнати за нею право на ? частину АДРЕСА_2 та визнати право власності на ? частину зазначеної квартири за ОСОБА_3

Рішенням Гагарінського районного суду м. Севастополя від 10 вересня 2008 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано заповіт ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 від 21 грудня 2004 року недійсним. Визнано право власності на ? частину АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 і на ? частину зазначеної квартири за ОСОБА_3

Додатковим рішенням Гагарінського районного суду м. Севастополя від 8 жовтня 2008 року стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 3 200 грн.

Рішенням Апеляційного суду м. Севастополя від 5 лютого 2009 року рішення Гагарінського районного суду м. Севастополя від 10 вересня 2008 року скасовано в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 та в цій частині ухвалено рішення, яким у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено. В інший частині рішення суду залишено без змін. Додаткове рішення Гагарінського районного суду м. Севастополя від 8 жовтня 2008 року скасовано.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення судами норм процесуального права.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно вимог частини 2 статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

За правилами статті 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи скарги висновків суду не спростовують. Підстав для його скасування не встановлено.

Керуючись статтями 332, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Апеляційного суду м. Севастополя від 5 лютого 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.