Суддя Верховного Суду України Ярема А.Г., розглянувши 28 вересня 2009 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду м. Києва від 16 липня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа – ОСОБА_3, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, третя особа – Деснянська районна у м. Києві державна адміністрація, про зміну договору найму жилого приміщення,

В листопаді 2008 року ОСОБА_1. звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що він, його дочка – ОСОБА_2, зареєстровані в квартирі АДРЕСА_1

Оскільки ОСОБА_2 у вказаній квартирі ніколи не проживала, остання проживає разом зі своєю матір’ю за іншою адресою, просив визнати відповідачку такою, що втратила право користування зазначеною квартирою.

В лютому 2009 року ОСОБА_2 подала до суду зустрічний позов, зазначаючи, що вона проживала разом з матір’ю за іншою адресою, оскільки їй було ближче до місця навчання та її мати, як інвалід 3-ої групи, потребувала стороннього догляду.

У зв’язку з тим, що ОСОБА_1. не визнає за нею право користування спірною квартирою, просила змінити договір найму квартири, виділивши їй в користування кімнату площею 12 кв. м., а ОСОБА_1. та ОСОБА_3 – дві кімнати площею 17, 86 кв. м. і 11, 9 кв. м. та зобов’язати Деснянську районну у м. Києві державну адміністрацію укласти з нею окремий договір найму виділеної їй кімнати.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 19 травня 2009 року позов ОСОБА_1 задоволено, визнано ОСОБА_2 такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 16 липня 2009 року вказане рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову ОСОБА_1 скасовано й ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову останнього відмовлено. В іншій частині рішення районного суду залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_1. ставить питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції й залишення в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права.

У відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити.

За змістом ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні судів першої та апеляційної інстанції чи відкинуті ними, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу та про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи касаційної скарги і зміст оскаржуваного рішення не дають підстав для висновку про те, що судом допущено порушення норм процесуального або неправильне застосування норм матеріального права, яке призвело до неправильного вирішення справи, та зазначені доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України, у разі якщо касаційна скарга є необгрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись ст. 328 ЦПК України,

У відкритті касаційного провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа – ОСОБА_3, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, третя особа – Деснянська районна у м. Києві державна адміністрація, про зміну договору найму жилого приміщення за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду м. Києва від 16 липня 2009 року відмовити.

Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.