Суддя Верховного Суду України Ярема А.Г., розглянувши 25 вересня 2009 року касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 січня 2009 року та рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 травня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про відшкодування моральної шкоди,

В жовтні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що внаслідок впливу небезпечних умов праці він отримав професійне захворювання.

Згідно з висновком медико-соціальної експертної комісії (далі – МСЕК) від 1 червня 2005 року йому було встановлено 35% втрати професійної працездатності, а відповідно до повторного висновку МСЕК від 14 грудня 2006 року йому встановлено 80% втрати професійної працездатності.

Вважаючи свої права порушеними, просив стягнути з відповідача на його користь на відшкодування моральної шкоди 100 000 грн.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 січня 2009 року позов задоволено частково, стягнуто з відділення на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 19 000 грн. В задоволенні решти позову відмовлено, вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 травня 2009 року вказане рішення суду першої змінено, стягнуто з відділення на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 13 000 грн., в іншій частині рішення районного суду залишено без змін.

У касаційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області ставить питання про скасування рішень й ухвалення нового рішення, посилаючись на недоведеність та неповне з’ясування судами обставин, які суди вважали встановленими, неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права.

У відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити.

За змістом ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні судів першої та апеляційної інстанції чи відкинуті ними, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу та про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи касаційної скарги і зміст оскаржуваних рішень не дають підстав для висновку про те, що судами допущено порушення норм процесуального або неправильне застосування норм матеріального права, яке призвело до неправильного вирішення справи, та зазначені доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України, у разі якщо касаційна скарга є необгрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись ст. 328 ЦПК України,

У відкритті касаційного провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 січня 2009 року та рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 травня 2009 року відмовити.

Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.