Суддя Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Перепічай В.С.

розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства "Дніпропетровськавтотранссервіс" на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10 лютого 2009 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 червня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Дніпропетровськавтотранссервіс" про зобов’язання нарахувати і виплатити заробітну плату та вихідну допомогу, скасування наказу, зміну запису в трудовій книжці та відшкодування моральної шкоди,

В липні 2008 року ОСОБА_1. звернулась до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що З 23.06.2006 року по 23.04.2008 року перебувала з відповідачем у трудових відносинах, працюючи на посаді заступника начальника відділу технічної політики та управління майном з 23.06.2006 року по 02.04.2007 року, а з 02.04.2007 року по день звільнення – на посаді начальника цього ж відділу. 23.04.2008 року її було звільнено із займаної посади за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням, але всупереч вимої КЗпП України (322-08) позивачу при звільненні не було виплачено частину заробітної плати за січень-квітеиь 2008 року, вихідну допомогу, у наказі про звільнення та у трудовій книжці неправильно визначено підставу звільнення. Тому позивачка просила суд стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі за січень-квітень 2008 року та вихідну допомогу у розмірі 11 429,50 грн., суму середнього заробітку за час затримки розрахунку за період з 25.04.2008 року по 10.02.2009 року у розмірі 24 552,00 грн., а також у рахунок відшкодування моральної шкоди 15 000 грн., зобов'язати відповідача скасувати наказ від 23.04.2008 року № 32-ВК про звільнення та видати новий наказ, у якому вказати причину звільнення, зобов'язати відповідача змінити формулювання запису у трудовій книжці про звільнення, нарахувати та виплатити компенсацію за втрату частини грошових доходів.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10 лютого 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 червня 2009 року, позовні вимоги ОСОБА_1. задоволено частково.

Зобов’язано відповідача скасувати наказ про звільнення ОСОБА_1. від 23 квітня 2008 року №32-ВК, як такий, що виданий з неправильним формулюванням причин звільнення та видати новий наказ про звільнення ОСОБА_1. із зазначенням підставою звільнення п. 3 ст. 38 КЗпП України.

Зобов’язано відповідача внести до трудової книжки ОСОБА_1. відповідні зміни в частині формулювання підстав звільнення, зазначивши підставою звільнення п. 3 ст. 38 КЗпП України.

Стягнуто на користь ОСОБА_1. частину заробітної плати за січень – квітень 2008 року та вихідну допомогу у розмірі 11 429 грн. 50 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені за період з 25.04.2008 року по 10.02.2009 року у розмірі 24552 грн., у рахунок відшкодування моральної шкоди -1000 грн.

В задоволені позовних вимог про нарахування та виплату компенсації за втрату частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів виплати доходів на один і більше календарних днів – відмовлено.

Стягнуто з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 59,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення справи у розмірі 30 грн.

У обґрунтування касаційної скарги ДП "Дніпропетровськавтотранссервіс" посилається на невідповідність висновків судів обставинам справи, неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права і ставить питання про скасування судових рішень й направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

У відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити з таких підстав.

За змістом ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні судів першої та апеляційної інстанції чи відкинуті ними, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу та про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи касаційної скарги і зміст оскаржуваних рішень не дають підстав для висновку про те, що судами допущено неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, та зазначені доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України, у разі якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись ст. 328 ЦПК України,

У відкритті касаційного провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Дніпропетровськавтотранссервіс" про зобов’язання нарахувати і виплатити заробітну плату та вихідну допомогу, скасування наказу, зміну запису в трудовій книжці та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою Державного підприємства "Дніпропетровськавтотранссервіс" на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10 лютого 2009 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 червня 2009 року відмовити.

Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.