Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,ОСОБА_7 до відкритого акціонерного товариства з газопостачання та газифікації "Донецькоблгаз", Красноармійської міської ради про визнання права спільної часткової власності,

У лютому 2007 року позивачі звернулися до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що вони є власниками будинків: ОСОБА_1 - будинку АДРЕСА_1; ОСОБА_2- будинку АДРЕСА_2; ОСОБА_3. - будинку АДРЕСА_3; ОСОБА_4. - будинку АДРЕСА_4, ОСОБА_5- будинку АДРЕСА_5; ОСОБА_6 - будинку АДРЕСА_6 та ОСОБА_7. - АДРЕСА_7.

У 2003 році з метою газифікації вулиць Толбухіна та Гагаріна вони звернулися до відповідача - відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз", де їм роз'яснено, що кошти на газифікацію в них відсутні, у зв'язку із чим вони можуть за власні кошти придбати необхідні матеріали, оплатити вартість підготовки необхідних документів, проектної документації та роботи, пов'язані з проведенням газопроводу по вулиці та до їхніх будинків.

Усі витрати на газифікацію зазначених вулиць позивачі взяли на себе та ними на проведення газифікації вулиць і спорудження наземного газопроводу витрачено 21 730 грн. 26 коп., що підтверджується квитанціями.

Актом № 828, складеним у грудні 2004 року, указаний газопровід був переданий в експлуатацію Красноармійському управлінню з газопостачання та газифікації відкритого акціонерного товариства з газопостачання та газифікації "Донецькоблгаз".

Відповідно до вимог ст. 17 Закону України "Про власність" та ст. 331 ЦК України позивачі просять визнати за ними право сумісної часткової власності на зазначений наземний газопровід низького тиску.

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду від 4 квітня 2007 року в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 8 червня 2007 року рішення Красноармійського міськрайонного суду від 4 квітня 2007 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій у зв'язку з порушенням судами норм матеріального та процесуального права й ухвалення нового рішення по суті позовних вимог.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що зборами мешканців вулиць Толбухіна та Гагаріна м. Красноармійська від 5 листопада 2003 року вирішено провести газифікацію зазначених вулиць за власні кошти, із цією метою доручили ОСОБА_7 зібрати кошти, укласти угоди та замовлення, проводити оплату та здійснювати інші дії, пов'язані з газифікацією вказаних вулиць.

3 вересня 2004 року укладений договір на будівництво розподільчих газових мереж між відкритим акціонерним товариством з газопостачання та газифікації "Донецькоблгаз" і ОСОБА_7 Відповідно до цього договору замовник зобов'язався оформити згоду всіх членів кооперативу, у цьому випадку - це мешканці вулиць Толбухіна та Гагаріна, на безоплатну передачу побудованих розподільчих газових мереж і споруд на баланс Красноармійського управління з газопостачання та газифікації, а після закінчення будівельних робіт передати побудовані газові мережі на баланс Красноармійського управління з газопостачання та газифікації до врізання до діючого газопроводу.

У зв'язку з газифікацією вулиць позивачами було всього витрачено на придбання матеріалів, виконання проектної документації та інше 21 730 гр. 26 коп.

Актом № 828, складеним у грудні 2004 року, зазначений газопровід переданий Красноармійському управлінню з газопостачання та газифікації ВАТ з газопостачання та газифікації "Донецькобленерго".

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди виходили з того, що побудований за кошти позивачів надземний газопровід низького тиску по вул. Товбухана-Гагаріна балансовою вартістю 6 276 грн. і переданий на баланс Красноармійського управління з газопостачання та газифікації об'єктів газопостачання входить до складу державного майна, яке не підлягає приватизації згідно з вимогами Закону України "Про приватизацію державного майна" (2163-12) , і відповідно до вимог ст. 13 Закону України "Про власність" та ст. 325 ЦК України не може бути об'єктом права приватної власності й не підлягає визнанню за позивачами як сумісна часткова власність.

Проте погодитися з такими висновками судів не можна.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про власність", чинного у період спірних правовідносин, майно, придбане внаслідок спільної праці громадян, що об'єдналися для спільної діяльності, є їх спільною частковою власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними.

Проте суди в порушення вимог чинного законодавства помилково застосували до спірних правовідносин положення Закону України "Про приватизацію державного майна" (2163-12) , який на ці відносини не поширюється. Цим Законом визначений порядок приватизації об'єктів державної власності та їх перехід до приватної власності, чого в цьому випадку не було, оскільки спірний надземний газопровід був збудований за кошти позивачів і до об'єктів державної власності не входив. Передача його на баланс Красноармійському управлінню з газопостачання та газифікації відкритого акціонерного товариства з газопостачання та газифікації "Донецькобленерго" не свідчить про те, що спірний газопровід переданий у державну власність та визнання на нього права власності за позивачами є неможливим.

За таких обставин рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Рішення Красноармійського міськрайонного суду від 4 квітня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 8 червня 2007 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.