Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до кредитної спілки "Допомога", третя особа: ОСОБА_2, про розірвання договорів, стягнення коштів, відшкодування моральної шкоди та за зустрічним позовом кредитної спілки "Допомога" до ОСОБА_1 про визнання договорів недійсними за касаційною скаргою кредитної спілки "Допомога" на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 1 квітня 2008 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Хмельницької області від 8 липня 2008 року,

У листопаді 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до кредитної спілки "Допомога" (далі - КС "Допомога") про стягнення 90 000 грн. внеску, 10 000 грн. на відшкодування моральної шкоди. Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що 1 лютого 2007 року уклав із відповідачем в особі заступника голови правління ОСОБА_2 договір внеску (вкладу), за умовами якого вніс 85 000 грн. терміном на 1 рік із виплатою 24 % річних. 15 травня 2007 року уклав новий договір і додатково вніс ще 5 000 грн. та отримав від ОСОБА_2 договір на загальну суму 90 000 грн. У листопаді 2007 року з'ясував, що вказані договори в КС "Допомога" не зареєстровано, кошти в розмірі 90 000 грн. до каси спілки не надходили. Відповідач повертати кошти відмовляється. Під час судового розгляду справи ОСОБА_1 доповнив свої позовні вимоги та просив також розірвати вказані кредитні договори.

У січні 2008 року КС "Допомога" звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання договорів недійсними. Посилалась на те, що кредитні договори не відповідають чинному законодавству, укладені від імені спілки неуповноваженою особою -ОСОБА_2., і що ОСОБА_1 не був членом спілки.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 1 квітня 2008 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Хмельницької області від 8 липня 2008 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково, у задоволенні зустрічного позову КС "Допомога" відмовлено. Розірвано кредитні договори № 1/07-кв від 1 лютого 2007 року та № 15/07 від 15 травня 2007 року про залучення внесків (вкладу) на депозитний рахунок "Накопичувальний", укладені між КС "Допомога" та ОСОБА_1 Стягнуто з КС "Допомога" на користь ОСОБА_1 кошти за вказаними договорами на загальну суму 90 000 грн., 1 000 грн. на відшкодування моральної шкоди та 30 грн. судових витрат.

У касаційній скарзі КС "Допомога" просить скасувати ухвалені у справі рішення, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1, відмову у задоволенні зустрічного позову КС "Допомога", суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що спірні договори укладено в офісі відокремленого підрозділу відповідача, скріплено печаткою спілки, підписано від імені відповідача заступником голови правління КС "Допомога". Оскільки ОСОБА_2 діяв на підставі відповідної довіреності та під час виконання службових обов'язків, суд дійшов висновку, що згідно із ч. 1 ст. 1172 ЦК України зобов'язання щодо виконання договорів повинен нести відповідач. КС "Допомога" не виконує умови договорів, тому на підставі ст. 651 ЦК України судом спірні кредитні договори розірвано.

Проте з висновками судів погодитися не можна з таких підстав.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 1 лютого 2007 року ОСОБА_1 з відповідачем в особі заступника голови правління кредитної спілки ОСОБА_2 уклав договір № 1/07-кв про залучення внеску (вкладу) на депозитний рахунок і вніс 85 000 грн. строком на 1 рік з виплатою 24 % річних. 15 травня 2007 року позивач додатково передав ОСОБА_2. 5 000 грн. і сторони уклали договір № 15/07-кв, в якому відобразили зобов'язання за попереднім договором та вказали загальну суму внеску - 90 000 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин, який вчинила юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Пунктом 10.5 статуту КС "Допомога" передбачені права та обов'язки її голови, який, зокрема, без доручення представляє інтереси спілки та діє від її імені; укладає договори та інші угоди від імені спілки; підписує доручення та інше.

У тексті договорів від 1 лютого 2007 року та від 15 травня 2007 року зазначено, що ОСОБА_2 діє на підставі довіреності від 20 травня 2005 року № 4.

Між тим, у матеріалах справи відсутній будь-який документ, на підставі якого ОСОБА_2 як посадова особа уклав договір із позивачем. Суди не з'ясували чи видавалася вказана довіреність.

Суди не звернули уваги на те, що квитанція до прибуткового касового ордера не має номера та не підписана головним бухгалтером (а.с. 4).

Відповідно до ч. 1 ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою.

Чи дотримано цих вимог суди не з'ясували.

Судами також не досліджено, чи було укладення договорів направлене на реальне настання обумовлених ним правових наслідків: прийняття відповідачем вкладу на умовах строковості, зворотності та оплатності, здійснення кредитною спілкою нарахувань та оплати процентів, повернення внеску в строки та на умовах, передбачених договорами.

Суди не дали належної оцінки доводам відповідача про те, що кошти не надходили на розрахункові рахунки кредитної спілки.

При викладених обставинах ухвалені у справі рішення без змін залишатися не можуть і підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, який повинен урахувати наведене та залежно від установленого вирішити спір.

Керуючись ст. ст. 336, 33-8 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу кредитної спілки "Допомога" задовольнити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 1 квітня 2008 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Хмельницької області від 8 липня 2008 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.