ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 липня 2017 року м. Київ К/800/18138/16
|
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого судді суддів:
Іваненко Я.Л., Загороднього А.Ф., Мойсюка М.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Сумського міського військового комісаріату, Сумського обласного військового комісаріату про часткове скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою Сумського міського військового комісаріату на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21 березня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2016 року,
в с т а н о в и л а :
У лютому 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Сумського міського військового комісаріату, Сумського обласного військового комісаріату, в якому, з урахуванням уточнень, просив:
- визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу тимчасово виконуючого обов'язки військового комісара Сумського міського військового комісаріату Євтушенка В.М. № 169 від 30 грудня 2015 року "Про підсумки службової діяльності, стану військової та трудової дисципліни у Сумському міському військовому комісаріаті за 2015 навчальний рік і завдання на 2016 навчальний рік", яким на нього накладено дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність;
- визнати протиправним та скасувати пункт 4 наказу № 6 від 11 січня 2016 року "Про внесення змін до наказу військового комісара Сумського міського військового комісаріату від 28 грудня 2015 року № 167", за яким у зв'язку з накладенням дисциплінарного стягнення "попередження про неповну службову відповідність" згідно наказу від 30 грудня 2015 року № 169 заступника військового комісара начальника відділення комплектування підполковника ОСОБА_4 позбавлено за грудень 2015 року у повному обсязі щомісячної премії, надбавки за виконання особливо важливих завдань, щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям;
- стягнути з Сумського обласного військового комісаріату на користь ОСОБА_4 грошове забезпечення за грудень 2015 року, яке утримане з нього згідно пункту 4 наказу № 6 від 11 січня 2016 року "Про внесення змін до наказу військового комісара Сумського міського військового комісаріату від 28 грудня 2015 року № 167" у сумі 10 267,72 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані накази в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та позбавлення щомісячної премії, надбавки за виконання особливо важливих завдань, щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки до притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача службове розслідування не проводилось, а в наказі № 169 від 30 грудня 2015 року не зазначені недоліки та факти правопорушень, які слугували підставами для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Також позивач зазначив, що наказом військового комісара Сумського міського військового комісаріату № 157 від 10 грудня 2015 року йому вже було оголошено "сувору догану" за низькі показники у службовій діяльності за підсумками 2015 навчального року, а тому оголошене в наказі № 169 від 30 грудня 2015 року "попередження про неповну службову відповідність" є фактично повторним притягненням його до дисциплінарної відповідальності за одне й теж порушення, що суперечить вимогам статті 91 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 21 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2016 року, позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано пункт 2 наказу тимчасово виконуючого обов'язки військового комісара Сумського міського військового комісаріату № 169 від 30 грудня 2015 року "Про підсумки службової діяльності, стану військової та трудової дисципліни у Сумському міському військовому комісаріаті за 2015 навчальний рік і завдання на 2016 навчальний рік" щодо накладення на ОСОБА_4 дисциплінарного стягнення у вигляді "попередження про неповну службову відповідність".
Визнано протиправним та скасовано пункт 4 наказу тимчасово виконуючого обов'язки військового комісара Сумського міського військового комісаріату № 6 від 11 січня 2016 року "Про внесення змін до наказу військового комісара Сумського міського військового комісаріату від 28 грудня 2015 року № 167" щодо позбавлення за грудень 2015 року у повному обсязі: щомісячної премії, надбавки за виконання особливо важливих завдань, щомісячної додаткової винагороди військовослужбовцям заступника військового комісара - начальника відділення комплектування підполковника ОСОБА_4 у зв'язку з накладенням на нього дисциплінарного стягнення - "попередження про неповну службову відповідність".
Стягнуто з Сумського обласного військового комісаріату за рахунок коштів, що виділяються на утримання Сумського міського військового комісаріату на користь ОСОБА_4 недоплачену суму грошового забезпечення за грудень 2015 року в загальній сумі 10 267,72 грн., що складається з щомісячної премії - 4887 грн., надбавки за виконання особливо важливих завдань - 851,2 грн., щомісячної додаткової винагороди військовослужбовцям - 4 529,52 грн.
У касаційній скарзі Сумський міський військовий комісаріат, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування доводів касаційної скарги вказує, що проведення службового розслідування до накладення дисциплінарного стягнення на військовослужбовця є правом командира, а не його обов'язком. Оскільки командир не вбачав необхідності у проведенні службового розслідування, тому таке і не проводилося.
Крім того зазначає, що порушень статті 91 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України при прийнятті оскаржуваних наказів не допускав, оскільки наказом військового комісара Сумського міського військового комісаріату № 157 від 10 грудня 2015 року позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за результатами проведення чергового призову восени 2015 року, тоді як наказом № 169 від 30 грудня 2015 року - за низькі показники у службовій діяльності за підсумками 2015 навчального року.
Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах доводів касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскаржувані накази відповідачів не відповідають вимогам чинного законодавства, прийняті з порушенням порядку їх прийняття та без з'ясування усіх обставин, що мали значення для їх прийняття.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 з 17 листопада 2015 року проходить військову службу на посаді заступника військового комісара - начальника відділення комплектування Сумського міського військового комісаріату.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV (548-14)
.
Відповідно до статті 16 цього Статуту кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Дисциплінарний статут Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24 березня 1999 року N 551-XIV (551-14)
(далі - Дисциплінарний статут).
Відповідно до статті 45 Дисциплінарного статуту у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
На військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення (стаття 83 Дисциплінарного статуту).
Згідно статті 84 Дисциплінарного статуту прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Відповідно до пункту 1.2. Інструкції про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 15 березня 2004 року № 82 (z0385-04)
, службове розслідування проводиться у разі, зокрема, невиконання або недбалого ставлення до виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини.
Як було встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, в оскаржуваному наказі № 169 від 30 грудня 2015 року не вказано мотивів його прийняття та не зазначено обставин скоєння позивачем дисциплінарного проступку.
При цьому, в обґрунтування правомірності вказаного наказу представник Сумського міського військового комісаріату під час розгляду справи пояснив, що накладене на позивача вказаним наказом стягнення було застосовано до нього за Підсумками підготовки, стану службової діяльності, військової та трудової дисципліни у Сумському міському військовому комісаріаті за 2015 навчальний рік (далі - Підсумки). Вказував, що обставини дисциплінарного вчинку ОСОБА_4 зазначені у пунктах 1 і 2 цього документа.
Так, в пункті 1 тексту Підсумків вказано, що за результатами виконання завдань часткової мобілізації виконання завдання з призову та поставки військовозобов'язаних Сумським міським військовим комісаріатом склав 47%, а в пункті 2 зазначено, що завдання на призов для Сумського міського військового комісаріату навесні 2015 року складало 180 чоловік, а відправлено 101 чоловік, що становить 56%, восени 77 чоловік, а відправлено 43 чоловіка, що становить 56%.
При цьому, частиною 2 статті 86 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
Однак, у порушення вищенаведених норм в оскаржуваному наказі № 169 від 30 грудня 2015 року відповідачем не вказано, в чому саме полягає порушення, за яке на позивача було накладено стягнення, не враховано попередню поведінку позивача, а також тривалість військової служби. Крім того, з метою з'ясування обставин вчиненого правопорушення і умов, що сприяли його вчиненню, службове розслідування не призначалося.
Крім того, як було встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, наказом військового комісара Сумського обласного військового комісаріату № 321 від 30 жовтня 2015 року, який було видано за підсумками виконання заходів підготовки та проведення призову громадян України на строкову військову службу восени 2015 року, за незадовільну організацію проведення заходів з оповіщення призовників про явку до військових комісаріатів для проходження медичного огляду та призовних комісій, підполковнику ОСОБА_4 було оголошено дисциплінарне стягнення у вигляді "догани"; за невиконання завдання з призову на строкову службу восени 2015 року до позивача застосовано дисциплінарне стягнення наказом військового комісара Сумського МВК № 157 від 10 грудня 2015 року "Про підсумки виконання заходів, проведення призову громадян України на строкову військову службу восени 2015 року" у вигляді "суворої догани".
Таким чином, наказ № 169 від 30 грудня 2015 року "Про підсумки службової діяльності, стану військової та трудової дисципліни у Сумському міському військовому комісаріаті за 2015 навчальний рік і завдання на 2016 навчальний рік", яким позивачу оголошено "попередження про неповну службову відповідальність", є повторним дисциплінарним стягненням за одні й ті ж обставини, які належним чином не були з'ясовані, що є порушенням статті 91 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що пункт 2 наказу тимчасово виконуючого обов'язки військового комісара Сумського міського військового комісаріату № 169 від 30 грудня 2015 року про накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді "попередження про неповну службову відповідність" прийнятий без дотримання вимог діючого законодавства та без з'ясування обставин правопорушення та вини позивача у його вчиненні. Сам по собі факт невиконання завдання щодо призову на строкову службу не є достатньою підставою для висновку, що таке невиконання є наслідком вчинення саме позивачем порушення службової дисципліни.
Наказом тимчасово виконуючого обов'язки військового комісара Сумського міського військового комісаріату № 167 від 28 грудня 2015 року "Про преміювання військовослужбовців Сумського міського військового комісаріату, виплату надбавок, щомісячної додаткової грошової винагороди за грудень 2015 року" було встановлено виплатити військовослужбовцям за грудень 2015 року: щомісячну премію особам офіцерського складу - 90% від посадового окладу; надбавку за виконання особливо важливих завдань у розмірі 50% посадового окладу, окладу за військове звання та вислугу років; щомісячну додаткову грошову винагороду у розмірі 60% місячного грошового забезпечення.
Враховуючи, що суди попередніх інстанцій дійшли висновку про протиправність пункту 2 наказу тимчасово виконуючого обов'язки військового комісара Сумського міського військового комісаріату № 169 від 30 грудня 2015 року, вірним є висновок, що і пункт 4 наказу тимчасово виконуючого обов'язки військового комісара Сумського міського військового комісаріату № 6 від 11 січня 2016 року "Про внесення змін до наказу військового комісара Сумського міського військового комісаріату від 28 грудня 2015 року № 167", який було видано на виконання оскаржуваного наказу № 169 від 30 грудня 2015 року, є протиправним та підлягає скасуванню.
Висновки судів узгоджуються з вимогами законодавства, яким врегульовано спірні правовідносини, відповідають дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, доводи касаційної скарги їх не спростовують, ґрунтуються на помилковому трактуванні правових норм та фактично зводяться до переоцінки доказів у справі.
Доводи та мотиви, викладені відповідачем у касаційній скарзі, не ґрунтуються на законі, були перевірені судами першої та апеляційної інстанцій і їм дана належна правова оцінка.
Відповідно до вимог частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Тому колегія суддів, перевіривши у межах касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, приходить до висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Сумського міського військового комісаріату залишити без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21 березня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2016 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді:
|
Я.Л. Іваненко
А.Ф. Загородній
М.І. Мойсюк
|