Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства "Крименерго" (далі - ВАТ "Крименерго") про усунення перешкод у користуванні електролічильником та визнання незаконним застосування штрафних санкцій за касаційною скаргою ВАТ "Крименерго" на ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 5 лютого 2008 року,

У серпні 2005 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ВАТ "Крименерго" про усунення перешкод у користуванні електролічильником та визнання незаконним застосування штрафних санкцій.

Зазначала, що 26 березня 2005 року працівниками відповідача був демонтований прилад обліку електроенергії, що знаходиться на сходовій клітині біля її квартири АДРЕСА_1, після чого на неї було накладено штраф у розмірі 1 806 грн. 28 коп. у зв'язку з пошкодженням електролічильника та позаобліковим споживанням електричної енергії.

Посилаючись на те, що складений акт та протокол не відповідають дійсності; через хворобу очей вона не могла прочитати документ, який підписували; крім того, лічильник знаходиться на сходовій клітці будинку, тому вона не відповідає за його стан, ОСОБА_1 просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 17 серпня 2007 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 5 лютого 2008 року, позов задоволено: визнано незаконним застосування до позивачки штрафних санкцій у вигляді штрафу в розмірі 1 806 грн. 28 коп.

У касаційній скарзі ВАТ "Крименерго" просить скасувати ухвалу апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і передати справу на новий апеляційний розгляд.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом установлено, що 26 березня 2005 року був демонтований прилад обліку, що знаходиться біля квартири АДРЕСА_1, що підтверджується актом № 027656.

Відповідно до акта експертизи № 374 від 31 травня 2005 року пломбу держповерителя на електролічильнику порушено, шестерню розрахункового механізму виведено із зачеплення з черв"ячною передачею диска, у зв'язку із чим під час навантажень показання не змінюються, електрична енергія не враховується.

Згідно з протоколом № 677 від 6 липня 2007 року ОСОБА_1. було спожито позаобліково електроенергії на суму 1 806 грн. 28 коп.

Ухвалюючи рішення та задовольняючи позов, суд першої інстанції, з чим погодився й апеляційний суд, виходив із того, що ОСОБА_1 не несе відповідальності за збереження приладу обліку та пломб на ньому, оскільки відповідно до Правил користування електричною енергією для населення (далі - Правила), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (1357-99-п) , відповідальність за збереження по квартирних приладів обліку, встановлених на сходових клітинах, та пломб на них несе комунальне підприємство "Ремонтно-експлуатаційна організація" смт Гаспра, на балансі якої знаходиться будинок, в якому проживає позивачка, тому позовні вимоги останньої підлягають задоволенню.

Проте з такими висновками суду повністю погодитися не можна.

Із зазначених ОСОБА_1. предмета та підстав позову вбачається, що предметом спору стала правомірність нарахування збитків (штрафу) за позаоблікове використання електроенергії.

Разом з тим, згідно зі ст. 3 ЦПК України кожна особа, має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений ст. 16 ЦК України.

Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Спосіб захисту порушеного права частіше за все визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Оскарження дій ВАТ "Крименерго" щодо нарахування збитків (штрафу) за позаоблікове використання електроенергії, які є різновидом претензії, не передбачено чинним законодавством в якості способу захисту прав.

Усе, що зазначала ОСОБА_1 у позовній заяві, може бути запереченням у разі пред'явлення до неї позову про стягнення певної суми (збитків), однак таких позовних вимог до неї ніхто не заявляв.

Таким чином, суду необхідно було належним чином уточнити позовні вимоги ОСОБА_1, установити характер спірних правовідносин, чого ним зроблено не було.

На зазначені порушення закону не звернув уваги й суд апеляційної інстанції.

З огляду на викладене постановлені судами рішення не можна визнати законними та обґрунтованими й вони підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Крименерго" задовольнити частково.

Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 17 серпня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 5 лютого 2008 року скасувати.

Справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.