Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Гнатенка А.В.,

суддів: Барсукової В.М., Гуменюка В.І.,

Данчука В.Г., Косенка В.Й., -

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди і за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 24 вересня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 14 січня

2009 року,

У лютому 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом доОСОБА_2. про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Зазначав, що 24 червня 2006 року приблизно о 15 годині у с. Коблеве Березанського району Миколаївської області сталася дорожньо-транспортна пригода, унаслідок якої зіткнулися належний йому автомобіль ВАЗ 2105, державний номерний знак НОМЕР_1, під його керуванням, та автомобіль ВАЗ 2103, державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2., належний останньому на праві власності.

Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди його автомобілю завдано механічних пошкоджень. Вартість відновлювального ремонту автомобіля згідно з висновком спеціаліста складає 1 784 грн. 41 коп.

Вважаючи ОСОБА_2. винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, позивач просив його позовні вимоги задовольнити, стягнути з відповідача на його користь 4 344 грн. 41 коп. матеріальної шкоди, з яких:

1 787 грн. 41 коп. - вартість відновлювального ремонту автомобіля, 160 грн. - витрати, пов'язані з оплатою послуг експерта, 2 400 грн. - збитки, завдані у зв'язку з неможливістю експлуатації автомобіля, та 5 тис. грн. моральної шкоди.

У квітні 2007 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1. про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Указував, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди його автомобілю також завдано механічних пошкоджень, а на відновлення автомобіля він витратив 2 500 грн.

Вважаючи винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригодиОСОБА_1, позивач за зустрічним позовом просив його позовні вимоги задовольнити, стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду в розмірі 2 500 грн. та моральну шкоду в розмірі 5 тис. грн.

Рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від24 вересня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 14 січня 2009 року, у задоволенні позову ОСОБА_1. та зустрічного позову ОСОБА_2. відмовлено. Стягнуто із ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1. витрати, пов'язані з проведенням судової автотехнічної експертизи, у розмірі 937 грн. 56 коп.

ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 24 вересня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 14 січня 2009 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 338 ЦПК України судове рішення підлягає обов'язковому скасуванню з передачею справи на новий судовий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання.

З матеріалів справи, зокрема журналу судового засідання апеляційного суду Миколаївської області (а.с. 205), убачається, що 14 січня 2009 року розгляд справи в апеляційному суді відбувся без участі позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1., який у порушення вимог ст. 169 ЦПК України не був належним чином повідомлений про день та час слухання справи.

ОСОБА_1. повістка про слухання справи в апеляційному суді була надіслана рекомендованим листом зі зворотним повідомленням, однак лист повернувся до апеляційного суду з поміткою поштового відділення за місцем проживання адресата: "за закінченням строку зберігання".

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 169 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених ст. 157 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких немає відомостей, що їм вручені судові повістки.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що ухвала апеляційного суду підлягає обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд із підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 338 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 14 січня 2009 року скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, передати на новий розгляд до апеляційного суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.