Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради, ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі-продажу за касаційними скаргами управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради (далі - Управління) та ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2008 року,

У листопаді 2007 року ОСОБА_1,ОСОБА_2 та ОСОБА_3. звернулися до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що вони є власниками квартир НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 (відповідно) у будинку АДРЕСА_1 Нежитлові приміщення підвалу цього будинку № ІІІ поз 1-5 загальною площею 94,8 кв. м та вхід до підвалу літ. а були передані у власність ОСОБА_4 комітетом комунальної власності Дніпропетровської міської ради (нині - Управління) на підставі договору купівлі-продажу від 23 травня 2002 року. Допоміжні приміщення будинку є власністю власників квартир будинку й повинні бути передані безоплатно в сумісну власність громадян одночасно з приватизацією квартир. Право продажу таких приміщень належить власникам квартир. Просили визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 23 травня 2002 року.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 9 червня 2008 року в задоволенні позову відмовлено.

Додатковим рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 вересня 2008 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1,ОСОБА_2. та ОСОБА_3. судовий збір на користь держави в сумі 1 649 грн.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2008 року рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 9 червня 2008 року та додаткове рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 вересня 2008 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 23 травня 2002 року вбудованого приміщення № ІІІ поз. 1-5 загальною площею 94,8 кв. м у підвалі житлового будинку літ. А-4 та входу до підвалу літ. а за адресою:АДРЕСА_1. Стягнуто з Управління комунальної власності Дніпропетровської міськради на користь ОСОБА_4 188 633 грн. 60 коп.; приміщення передано в користуванняОСОБА_2., ОСОБА_1, ОСОБА_3.

Управління та ОСОБА_4. звернулися до Верховного Суду України з касаційними скаргами, в яких просять скасувати рішення апеляційного суду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційні скарги підлягають задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов, апеляційний суд виходив із того, що спірний підвал є допоміжним приміщенням, яке передано у власність квартиронаймачів при приватизації квартир.

З таким висновком апеляційного суду погодитися не можна.

За правилами ч. 1 ст. 1 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" суть приватизації державного житлового фонду полягає у відчуженні на користь громадян України, тобто у їх власність як квартир (будинків), кімнат у квартирах та одноквартирних будинків, де мешкають два і більше наймачів, так і належних до них господарських споруд і допоміжних приміщень (підвалів, сараїв тощо) цього фонду. Допоміжні приміщення відповідно до ч. 2 ст. 10 указаного Закону стають об'єктами права спільної власності співвласників будинку одночасно з приватизацією квартир, що засвідчується свідоцтвом про право власності на квартиру.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 2 березня 2004 року № 4-рп/2004 (v004p710-04) допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т. ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього (п. 1.1). Власник (власники) неприватизованих квартир багатоквартирного будинку є співвласником (співвласниками) допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир.

У той же час законодавство розділяє поняття допоміжного приміщення та нежилого приміщення.

Так, за ст. 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення). Нежиле приміщення - це приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин.

При розгляді справи судом установлено, що ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3. є власниками квартир НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 (відповідно) у будинку АДРЕСА_1. Згідно свідоцтва про право власності на нежитлове приміщення від 1 березня 2002 року підвал цього будинку та вхід до нього належить територіальній громаді м. Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради на праві комунальної власності. До цього рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 1 квітня 2000 року № 731 указане нежитлове приміщення було передано в оренду автомобільній школі. На підставі договору купівлі-продажу від 23 травня 2002 року, укладеного між комітетом комунальної власності Дніпропетровської міської ради та ОСОБА_4, нежитлове приміщення підвалу цього будинку № ІІІ поз. 1-5 загальною площею 94,8 кв. м та вхід до підвалу літ. а були передані у власність ОСОБА_4

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що предметом оспорюваного договору купівлі-продажу є нежитлові приміщення. Оскільки спірні приміщення не відносяться до категорії допоміжних і вони не є об'єктами права спільної власності співвласників будинку, на них не розповсюджуються норми Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" (2482-12) , Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" (2866-14) , Рішення Конституційного Суду України від 2 березня 2004 року № 4-рп/2004 (v004p710-04) щодо здійснення співвласниками будинку права розпоряджатися допоміжними приміщеннями.

За таких обставин рішення апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням у силі помилково скасованого рішення суду першої інстанції.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційні скарги управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради та ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2008 року скасувати, залишити в силі рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 9 червня 2008 року та додаткове рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 вересня 2008 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.