Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Золотоніського лінійного управління магістральних газопроводів Управління магістральних газопроводів "Черкасигаз" дочірньої компанії"Укртрансгаз", виконавчого комітету Золотоніської міської ради про визнання частково недійсним спільного рішення адміністрації та профспілкового комітету Золотоніського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів, зобов'язання надати квартиру та видати ордер; за позовом дочірньої компанії"Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" до виконавчого комітету Золотоніської міської ради, ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання недійсним ордера на жиле приміщення,

У липні 2002 року ОСОБА_1. звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що з 1992 року він працює в Золотоніському лінійному управлінні магістральних газопроводів Управління магістральних газопроводів "Черкасигаз"( далі - Золотоніському ЛВ УМГ ДК "Укртрансгаз"). З 1991 року із сім'єю проживали в гуртожитку Золотоніської швейної фабрики та перебували на квартирному обліку на поліпшення житлових умов за місцем роботи. Гуртожиток швейної фабрики, що знаходиться по вул. Благовіщенській, 9 в м. Золотоноші переданий до державного житлового фонду. У липні 1999 року дружина з дітьми приватизували двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 47, 8 кв.м, жилою - 32,5 кв.м, використавши житлові чеки, він у приватизації цієї квартири участі не брав.

11 червня 2002 року на спільному засіданні адміністрації та профспілкового комітету Золотооніського ЛВ УМГ прийнято рішення про надання сім'ї ОСОБА_1 квартири з урахуванням їхньої приватизованої двокімнатної ізольованої квартири АДРЕСА_1 за умови передачі його сім'єю цієї приватизованої двокімнатної квартири Золотоніському ЛВ УМГ у строк до 1 липня 2002 року. Просив визнати рішення адміністрації та профспілкового комітету Золотооніського ЛВ УМГ у частині зобов'язання передати двокімнатну приватизовану квартиру відповідачу недійсним, зобов'язати відповідача надати йому та членам його сім'ї квартиру АДРЕСА_2 й видати ордер.

Рішенням Золотоніського міського суду Черкаської області від 19 липня 2002 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 1 жовтня 2002 року, зобов'язано Золотоніське ЛВ УМГ ДК"Укртрансгаз" надати сім'ї ОСОБА_1 у складі 4 осіб трикімнатну квартиру АДРЕСА_2, а виконавчий комітет Золотоніської міської ради видати ордер на цю квартиру. На виконання рішення суду рішенням виконавчого комітету Золотоніської міської ради від 10 жовтня 2002 року № 628 ОСОБА_1 та членам його сім'ї 16 жовтня 2002 року видано ордер № 67 на право зайняття трикімнатної квартири АДРЕСА_2. Вищевказану квартиру він приватизував одноособово та подарував її ОСОБА_3

Після скасування зазначених рішень судів ухвалою Верховного Суду України від 30 вересня 2004 року ДК "Укртрансгаз" НАК"Нафтогаз України" звернулася до суду з позовом до позивачів про визнання виданого ордера недійсним, посилаючись на те, що судові рішення, на підставі яких він був виданий, скасовано як помилкові, а законних підстав для його видачі не було.

Рішенням Золотоніського міського суду Черкаської області від 14 березня 2007 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено; позов ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" задоволено. Визнано недійсним ордер № 67, виданий виконавчим комітетом Золотоніської міської ради 16 жовтня 2002 року ОСОБА_1 та членам його сім'ї: дружині - ОСОБА_2., синам : ОСОБА_4. та ОСОБА_5. - на право зайняття квартири АДРЕСА_2.

Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 15 травня 2007 року рішення Золотоніського міського суду Черкаської області від 14 березня 2007 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанцій у зв'язку з порушенням норм матеріального й процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 48 Житлового кодексу України ( далі - ЖК України (5464-10) ) жиле приміщення надається громадянам в межах норми жилої площі, але не менше розміру, який визначається Кабінетом Міністрів України і Федерацією професійних спілок України. При цьому враховується жила площа у жилому будинку (квартирі), що перебуває у приватній власності громадян, якщо ними не використані житлові чеки.

Частиною 2 ст. 48 ЖК України передбачено, що при передачі громадянам житла, яке перебуває у їх приватній власності, органу, який здійснює поліпшення житлових умов, вони мають право на одержання житла у межах встановленої норми жилої площі.

Відмовляючи в позові ОСОБА_1 та задовольняючи зустрічний позов, суди правильно виходили з того, що члени сім'ї позивача забезпечені житлом і право на поліпшення їхніх житлових потреб у них виникає лише при передачі житла, яке перебуває в їхній приватній власності, органу, який здійснює поліпшення житлових умов. Тому рішення спільного засідання адміністрації та профспілкового комітету Золотоніського ЛВ УМГ від 11 червня 2002 року в частині надання ОСОБА_1 та членам його сім'ї трикімнатної квартири за умови передачі двокімнатної квартири АДРЕСА_1, жилою площею 32,5 кв.м., яка перебуває в приватній власності, органу, який здійснює поліпшення житлових умов заявника, є законним і таким, що відповідає нормам ст. 48 ЖК України.

Також правильним є рішення суду в частині визнання ордера № 67 від 16 жовтня 2002 року, виданого виконавчим комітетом Золотоніської міської ради на підставі рішення виконавчого комітету від 10 лютого 2002 року № 628 ОСОБА_1 та членам його сім'ї на право зайняття спірної жилої площі розміром 35,69 кв.м у трикімнатній квартирі АДРЕСА_2, оскільки спірний ордер виданий на виконання помилково ухвалених судових рішень, у порушення вимог чинного законодавства.

Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо вважає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки оскаржувані рішення судів відповідають вимогам матеріального та процесуального права, а наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують, касаційна скарга підлягає відхиленню із залишенням судових рішень без змін.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Золотоніського міського суду від 14 березня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 15 травня 2007 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.