Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Вінницької обласної організації товариства сприяння обороні України, товариства сприяння обороні України, суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 про відшкодування збитків та моральної шкоди за касаційною скаргою Вінницької обласної організації товариства сприяння обороні України, товариства сприяння обороні України на додаткове рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 31 липня 2008 року й ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 9 вересня 2008 року,

У березні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 18 вересня 2002 року між Вінницькою обласною організацією товариства сприяння обороні України й суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 укладено договір оренди цокольного приміщення по АДРЕСА_1.

Після укладення цього договору ОСОБА_2 звернувся до нього з проханням провести капітальний ремонт цього приміщення.

У період з 2002 року до березня 2004 року він провів капітальний ремонт приміщення, на що витратив 146 300 грн.

Проте ОСОБА_2 указані кошти відмовився повертати, мотивуючи свої дії тим, що у квітні 2006 року судовим рішенням визнано незаконність укладення з ним договору оренди та виселено його з указаного приміщення.

Вінницька обласна організація товариства сприяння обороні України, яка є власником зазначеного приміщення, також відмовилася відшкодовувати йому витрачені на ремонт кошти.

Вважаючи, що йому завдано збитків і моральної шкоди, позивач просив стягнути з Вінницької обласної організації товариства сприяння обороні України на його користь на відшкодування витрат на ремонт приміщення з урахуванням індексу інфляції та ставок банківського депозиту 303 726 грн. 21 коп. і моральної шкоди 1 600 грн.

У процесі розгляду справи позивач доповнив свої вимоги, просив стягнути вказані суми солідарно з товариства сприяння обороні України та Вінницької обласної організації товариства сприяння обороні України.

Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 10 липня 2008 року в задоволенні позову відмовлено.

Додатковим рішенням цього ж суду від 31 липня 2008 року ухвалено судові витрати, понесені у справі, залишити за сторонами.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 9 вересня 2008 року зазначені рішення та додаткове рішення суду першої інстанції скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обгрунтування касаційної скарги товариство сприяння обороні України та Вінницька обласна організація товариства сприяння обороні України посилаються на невідповідність висновків судів обставинам справи, порушення норм процесуального права, незастосування закону, який підлягав застосуванню, та ставлять питання про скасування додаткового рішення суду першої інстанції, ухвали апеляційного суду і залишення в силі рішення суду першої інстанції та ухвалення нового додаткового рішення.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції й направляючи справу на новий судовий розгляд, апеляційний суд посилався на п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України та виходив із того, що суд першої інстанції під час розгляду справи не звернув уваги на договір оренди спірного приміщення, укладений у липні 2002 році із ОСОБА_3, не залучив останнього як сторону у справі; крім того, суд першої інстанції не встановив і не врахував, що ОСОБА_2 користувався спірним приміщенням і вносив орендну плату, що має значення для справи.

Проте з такими висновками апеляційного суду погодитися не можна.

Згідно із ч. 2 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

Частиною 1 ст. 309 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Вичерпний перелік підстав для скасування апеляційним судом рішення суду першої інстанції і направлення справи на новий розгляд передбачений лише ст. 311 ЦПК України.

Відповідно до п. 4 ч. 1 цієї статті рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Проте, як убачається з рішення суду першої інстанції суд не вирішував питання про права й обов'язки ОСОБА_3

Крім того, як убачається з матеріалів справи, позивач на свій розсуд розпорядився визначеними ст. 27, ч. 2 ст. 31 ЦПК України правами й в обгрунтування позову посилався лише на домовленість з орендарем ОСОБА_2 про ремонт належного іншій особі приміщення. Про зобов'язання чи договірні відносини між ним та ОСОБА_3 позивач не зазначав і вимог до нього також не пред'являв.

Тому посилання суду на необхідність залучення до участі у справі ОСОБА_3 є безпідставним. У силу вимог п. 1 ч. 1 ст. 309, ст. 311 ЦПК України невстановлення та неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, також не може бути підставою для направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційний суд необґрунтовано направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України, ухилившись тим самим від процесуальних обов'язків, покладених на нього ст. ст. 303, 304 ЦПК України при перегляді судових рішень в апеляційному порядку.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 342 ЦПК України оскаржувана в касаційному порядку ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, п. 2 ч. 1 ст. 342 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу Вінницької обласної організації товариства сприяння обороні України, товариства сприяння обороні України задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 9 вересня 2008 року скасувати, справу передати на новий розгляд до апеляційного суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.