Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом відкритого акціонерного товариства "Рівненський завод тракторних агрегатів" (далі ВАТ "РЗТА"), профспілкового комітету відкритого акціонерного товариства "Рівненський завод тракторних агрегатів" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання ордеру недійсним та виселення,

У серпні 2005 року ВАТ "РЗТА" та профспілковий комітет ВАТ "РЗТА" звернулися із зазначеним позовом, посилаючись на те, що на підставі спільного рішення адміністрації та профспілкового комітету ВАТ "РЗТА" від 7 листопада 2001 року ОСОБА_1 на склад сім’ї із трьох осіб: ОСОБА_1, його сину – ОСОБА_2 та його батьку – ОСОБА_3, було видано ордер на жилу площу в гуртожитку ВАТ "РЗТА" в АДРЕСА_1. Однак відсутні дані, що вказані особи потребували житла в гуртожитку та мали на це право. ОСОБА_3 згоди на проживання в гуртожитку не давав, так як він був забезпечений житлом в с. Бабин Гощанського району Рівненської області і зберігав право власності на житло. ОСОБА_2 отримав АДРЕСА_2. Відповідачі в гуртожитку не проживали і не проживають. Крім того, станом на 7 листопада 2001 року кімната юридично була зайнята іншою особою. Виданий ордер не зареєстрований в книзі реєстрації ордерів, дата його видачі не відома. Спірні кімнати надавалися для проживання одиноких громадян. Враховуючи те, що дата видачі ордера невідома, то позов був пред’явлений на підставі статей 58, 59 ЖК України. Позивачі просили задовольнити їх позовні вимоги та визнати ордер, виданий на підставі спільного рішення адміністрації та профспілкового комітету ВАТ "РЗТА" № 56 від 7 листопада 2001 року ОСОБА_1 на склад сім’ї із трьох осіб, недійсним і виселити відповідачів із спірного житла.

рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 27 березня 2008 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 25 вересня 2008 року, позов задоволено. Визнано недійсний ордер, виданий на підставі спільного рішення адміністрації ВАТ "РЗТА" та профспілкового комітету ВАТ "РЗТА" від 7 листопада 2001 року на ім’я ОСОБА_1 на АДРЕСА_1. Виселено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.

У касаційних скаргах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ВАТ "РЗТА" та профспілкового комітету ВАТ "РЗТА" та визнаючи недійсним ордер, виданий на підставі спільного рішення адміністрації ВАТ "РТЗА" та профспілкового комітету ВАТ "РТЗА" від 7 листопада 2001 року на ім’я ОСОБА_1, і виселяючи ОСОБА_1, ОСОБА_2 з кімнат у гуртожитку без надання іншого жилого приміщення, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що при видачі ОСОБА_1 ордеру на зайняття кімнат у гуртожитку адміністрацією ВАТ "РЗТА" не дотримано встановленого житловим законодавством порядку надання такого житла. Оскільки ордер на право зайняття житла є недійсним, то особи, які вселені на підставі цього ордеру, відповідно до статті 117 ЖК України, підлягають виселенню.

Проте з такими висновками судів погодитися не можна.

Установлено, що рішенням Рівненської міської ради № 1444 від 16 червня 2005 року вирішено прийняти в комунальну власність міста гуртожиток, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1,що належить ВАТ "РЗТА" та передано цей гуртожиток на баланс ЖКП "Галицьке" (а.с. 124).

Оскільки на момент звернення до суду з позовом ВАТ "РТЗА" вже не було власником гуртожитку, то право на звернення за захистом своїх прав у нього відсутнє.

За таких обставин, вважати ухвалені у справі рішення обґрунтованими немає підстав.

Відповідно до статті 341 ЦПК України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення або змінити рішення, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, чи не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Позивач, заявляючи вимоги, не навів обґрунтованих мотивів порушення його прав і підстав для захисту його інтересів.

Ураховуючи викладене, на підставі норм Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 27 березня 2008 року та ухвала апеляційного суду Рівненської області від 25 вересня 2008 року підлягають скасуванню, з ухваленням рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 336, 341, 344, 346 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 задовольнити.

рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 27 березня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 25 вересня 2008 року скасувати.

У задоволенні позову відкритого акціонерного товариства "Рівненський завод тракторних агрегатів", профспілкового комітету відкритого акціонерного товариства "Рівненський завод тракторних агрегатів" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання ордеру недійсним та виселення відмовити.

рішення оскарженню не підлягає.