Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства (далі – ВАТ) "Павлоградвугілля", третя особа – відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підприємстві та професійних захворювань України в м. Першотравенську, про перерахунок сум відшкодування шкоди у зв’язку з ушкодженням здоров’я при виконанні трудових обов’язків,

У листопаді 2000 року ОСОБА_1 звернувся із зазначеним позовом, посилаючись на те, що з 30 жовтня 1989 року по 16 квітня 1995 року він працював на шахті "Степова" ВАТ "Павлоградвугілля" та під час виконання трудових обов’язків отримав виробничу травму. Висновком МСЕК від 13 лютого 1995 року йому первинно встановлено 50 % втрати професійної працездатності. Висновком МСЕК від 1 березня 1997 року йому було встановлено 60 % втрати професійної працездатності. Позивач зазначив, що з 1 листопада 1997 року відповідач проводив виплати відшкодування шкоди з порушенням правил діючого законодавства. Просив стягнути з відповідача на його користь недоплачену суму у розмірі 28 721 грн. 78 коп. в рахунок не донарахованих щомісячних сум відшкодування шкоди за період з 1 листопада 1997 року по 1 квітня 2001 року та 26 115 грн. 49 коп. у рахунок не донарахованої одноразової допомоги.

Рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 18 грудня 2007 року стягнуто з ВАТ "Павлоградвугілля" на користь ОСОБА_1 26 115 грн. 49 коп. у рахунок не донарахованої та невиплаченої одноразової допомоги і 28 721 грн. 78 коп. у рахунок не донарахованих та невиплачених щомісячних платежів починаючи з 1 листопада 1997 року по 31 березня 2001 року. У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Стягнуто з ВАТ "Павлоградвугілля" на користь держави судовий збір у розмірі 548 грн. 37 коп. та 1 грн. 50 коп. у рахунок оплати витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 вересня 2008 року рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 18 грудня 2007 року змінено в частині розміру стягнення одноразової допомоги та судового збору. Стягнуто з ВАТ "Павлоградвугілля" на користь ОСОБА_1 17 105 грн. 16 коп. у рахунок оплати не донарахованої та невиплаченої одноразової допомоги. Стягнуто з ВАТ "Павлоградвугілля" на користь держави судовий збір у розмірі 458 грн. 26 коп.

У касаційній скарзі ВАТ "Павлоградвугілля" просить скасувати рішення апеляційного суду та ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин (стаття 214 ЦПК України).

Установлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах із шахтою "Степова" ВАТ "Павлоградвугілля" та під час виконання трудових обов’язків отримав виробничу травму. Висновком МСЕК від 13 лютого 1995 року йому первинно встановлено 50 % втрати професійної працездатності. Висновком МСЕК від 1 березня 1997 року йому було встановлено 60 % втрати професійної працездатності.

Однак, згідно з роз’ясненнями Міністерства праці України від 13 вересня 1996 року за № 06-3138, Головної державної інспекції праці Міністерства праці України від 17 жовтня 1997 року № 02/2-4171 (v4171203-97) і доповнень до Угоди по тарифах трудових і соціальних гарантіях між Мінвуглепромом і галузевими профспілками вугільної промисловості від 18 листопада 1997 року у тих випадках, коли при черговому перерахуванні відшкодування шкоди потерпілим на виробництві при виконанні ними трудових обов’язків, пов’язаних з підвищенням тарифних ставок (посадових окладів) на підприємстві, установі організації перерахований на 100 % втрати професійної працездатності розмір відшкодування шкоди перевищує реальну заробітну плату відповідного працівника, розмір відшкодування шкоди потерпілому визначається із середньомісячної заробітної плати відповідного працівника (після проведення підвищення тарифних ставок) при умові, що він відпрацював повний календарний місяць або у перерахунку на повний календарний місяць роботи. При цьому перерахований розмір відшкодування шкоди в розрахунку на 100 % втрати професійної працездатності не повинен перевищувати реальної заробітної плати відповідного працівника за цей період, і даний середньомісячний заробіток відповідного працівника є визначальним для проведення перерахунку відшкодування втраченого заробітку.

Отже, розмір втраченого заробітку потерпілого підлягає перерахуванню, якщо відбулося реальне підвищення тарифних ставок (окладів), а перерахований розмір відшкодування шкоди в розрахунку на 100 % втрати професійної працездатності не повинен перевищувати реальної заробітної плати відповідного працівника за цей період.

Суд на зазначене уваги не звернув та провів коригування розміру втраченого заробітку позивача з указівкою на коефіцієнти підвищення тарифних ставок, не перевіривши при цьому, чи відбулося реальне підвищення тарифних ставок (окладів) та чи не перевищує перерахований розмір відшкодування шкоди реальної заробітної плати відповідного працівника.

З’ясування цих обставин має суттєве значення для правильного вирішення спору.

Оскільки порушення норм матеріального та процесуального права призвело до неправильного вирішення справи, рішення суду першої інстанції та рішення суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля" задовольнити частково.

Рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 18 грудня 2007 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 вересня 2008 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для розгляду іншим суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.